Вербова горностаєва міль

Вербова горностаєва міль
Вербова горностаєва міль
Вербова горностаєва міль
Вербова горностаєва міль
Вербова горностаєва міль
Вербова горностаєва міль
Офіційна назва: 
Вербова горностаєва міль
Назва російською мовою: 
Ивовая горностаевая моль.
Назва латиною: 
Yponomeuta rorellus.
Зовнішній вигляд: 

Метелик з розмахом крил 18 - 20 мм; передні крила білі з 25 - 30 чорними крапками, розміщеними трьома неправильними рядами, верхівка крила темносіра; задні крила сірі, однобарвні. Яйце розміром 0,8 х 0,4 мм; світложовте. Гусениця до 20 мм завдовжки, темносіра, голова чорна, потиличний і анальний щитки чорнобурі. Лялечка – 9 - 11 мм, буруватожовта, голова, крижові чохлики й кремастер темнобурі, на кремастері шість щетинок.

Розвиток: 

Зимують гусениці першого віку під щитками. У другій половині квітня виходять зпід щитка і вгризаються в паренхіму листків. У мінах живуть до першого линяння, 10 - 14 діб. Завершивши розвиток, який триває 40 - 45 діб, гусениці сповзаються ближче до стовбура дерева для заляльковування. Лялечки розміщуються вертикальними рядами головою вгору під спільним густим шаром павутини. Через 12 - 15 діб, наприкінці червня починається літ метеликів, який триває до кінця серпня. Метелики додатково не живляться. Самки відкладають по 20 - 30 яєць купками на гладеньку кору молодих гілок поблизу бруньок. Кожну кладку яєць самка вкриває пінистими виділеннями, що застигають у вигляді видовженоовального щитка (5 - 8 мм).
Спочатку щиток жовтуватозелений, з часом стає темносірим, під колір кори. Через 15 - 20 діб відроджуються гусениці й залишаються під щитком до весни наступного року. За рік розвивається одна генерація.

Пошкоджують: 

Пошкоджує різні види верби. Після виходу з мін група гусениць у кілька десятків особин обплутує 4 - 6 листків павутиною, під якою розпочинає живлення. Від пошкоджених листків залишаються тільки великі жилки. В міру росту гусениці переповзають до основи гілки, обплутуючи її густою павутиною. У разі масового розмноження шкідника не тільки гілки, а й стовбури, і рослинність, що росте поблизу, бувають обплетені павутиною.

 
Природні вороги: 
Найбільший вплив на зниження чисельності вербової горностаєвої молі чинять комахипаразити, що налічують близько ста видів, і хвороби. Із яйцегусеничних паразитів слід виділити хальцид – Ageniaspis fuscicollis Dalm., Copidosoma flagellare Dalm., іхневмоніда – Angitia armillata Grav., браконіда – Ascogaster guadridentata Wesm. та ін. Гусениць молі активно заражають мухитахіни: Sarcophaga evenymella Bche., Bessa selesta Meig., B. parallela Mg., Diadegma armillata Grav. та ін. На лялечках паразитують хальциди – Habrocytus dispar Curtis, Monodentomerus aereus Walk. та ін. Значна загибель гусениць молі спостерігається у роки з підвищеною вологістю внаслідок ураження грибом Beauveria bassiana Vuill.
Поширення: 

Трапляється повсюдно.

Заходи захисту: 

У роки масових розмножень вербової горностаєвої молі у період виходу гусениць із мін – обробка інсектицидами або біопрепаратами. Насадження, розміщені в заплавах поблизу річок і озер, можна обробляти тільки біопрепаратами.