Верхньобокова плодова мінуюча міль
Метелик з розмахом крил 8 - 10 мм; передні крила бурокоричневі, на них з верхнього й нижнього боків – по дві трикутні чорні плями, від верхівки крила паралельно верхньому краю проходять дві світлі смуги, бахрома буруватосіра; задні крила вузькі, облямовані довгою рудуватою бахромою. Яйце кругле, розміром 0,3 мм, напівпрозоре з ледь жовтуватим відтінком. Гусениця має дві форми: сокоїдну і тканиноїдну. До третього віку гусениця безнога, з прогнатичною головою, живиться соком; гусениця старших віків циліндрична, 5 - 6 мм завдовжки, має вісім пар ніг. Лялечка – 3 - 4 мм, спочатку кремовожовта, до завершення розвитку темнокоричнева.
Зимують гусениці, які завершили живлення, у мінах опалого листя. Заляльковуються в період розпускання бруньок. У стадії лялечки перебувають 16 - 20 діб. Виліт метеликів починається у фазу порожевіння бутонів яблуні. Спарювання і відкладання яєць починаються в добу вильоту і тривають від 3 до 12 діб. Самка відкладає яйця поодинці на верхній бік листка поблизу жилок або на жилки. Плодючість – до 65 яєць. Відроджені через 7 - 10 діб гусениці через нижню оболонку яйця проникають у паренхіму листка, де й живляться від 24 до 42 діб, з яких у формі сокоїдної гусениці – 10 - 14 діб. Заляльковуються в міні. Тривалість розвитку лялечки навесні від 16 до 36, літніх поколінь – від 5 до 17 діб. У Лісостепу розвивається два покоління, в Степу – три. Гусениці останнього покоління, які завершили живлення, залишаються в листкових мінах на зимівлю.
Пошкоджує яблуню, грушу, айву, черешню, вишню, сливу, горобину, мушмулу, глід, іргу, кизильник. Гусениці першого – третього віків мінують листя, руйнуючи і висмоктуючи вміст палісадної тканини; гусениці четвертого – п’ятого віків вигризають паренхіму листка, залишаючи епідерміс. Міна верхньобічна, складчаcта, видовженоовальна, розміщується вздовж центральної або бічної жилки. Колір міни – сіруватожовтий зі сріблястим відтінком.
Значна її чисельність відмічається в степових і лісостепових районах.
Хімічні заоби захисту.
