Злаковий клопик
Iмаго довжиною тiла 4.8-6.3 мм. Тiло ясно-зеленого кольору. Форма тiла видовжена. Голова довша за ширину. Вусики чотирьох члениковi, голi. Перший членик зеленувато-червоного, а послiдуючi червоного кольору. На предньосшенцi та щитку мiж основами надкрил темна смужка.
Яйця довжиною 0.95-1.10 мм блiдно зеленого кольору. Форма довгаста рiвномiрно розширена до середини, слабовигнута.
Личинки довжиною: першого вiку -1.1 мм, другого -1.7, третього -2.2, четвертого -2.9, п'ятого -4.6 мм. Тiло жовтуватого або ясно-зеленого кольору, вкрите рiдким свiтлим опушенням з окремими чорними волосками. Вздовж тiла є три поздовжнi смуги, якi на головi й грудях бурого, а на черевцi жовтого кольору. Форма довгаста.
Зимують яйця, відкладені самками восени на озимині та злакових бур’янах, часто за піхвами листків. У Причорномор’ї личинки першого покоління розвиваються на озимих хлібах і різних злакових бур’янах: вівсяниці, житняку, пирії безкореневищному, райграсах, плоскухах, курячому просі, мишії. Розвиток триває впродовж квітня і наприкінці його – на початку травня з’являються дорослі комахи. Вони перелітають на рис, інші зернові, де розвиваються і завдають шкоди друге й третє покоління. У червні – липні ембріональний розвиток триває до 10 діб, живлення личинок – 20 - 24 доби. У першій половині серпня починається переліт імаго третього покоління переважно на зрошувані культури, злакові трави, падалицю хлібів, літні та осінні посіви злакових трав. З кінця травня і до кінця жовтня усі три покоління чітко не розмежовуються і на рослинах одночасно трапляються всі стадії розвитку злакового клопика. Упродовж року розвивається три покоління.
Пошкоджує рис, усі злакові зернові та дикі рослини. Характер пошкоджень типовий для клопів – висмоктування соку на стеблах, листках, волоті. Внаслідок пошкодження верхня половина листя жовтіє і всихає, молоді рослини відстають у рості. Пошкодження зав’язі у волоті, колосків у фазу цвітіння та молочної стиглості збільшує пошкодженість зерна, щуплість, зменшує схожість.
Є переносником вiрусного та iнших захворювань.
Поширений в Україні скрізь.
Лущення стерні, глибока оранка, знищення бур’янів, сходів падалиці. Просторова ізоляція рисових чеків від посівів зернових та кормових злакових культур. Обприскування рису в період трубкування – молочної стиглості, коли ЕПШ сягає 40 - 50 особин/5 помахів сачком, або 150 - 200 особин/м2. Дозволено дворазове застосування інсектицидів. Розмноження хлібного клопика часто відбувається окремими осередками та у крайових смугах, які краще обробляти, ніж увесь чек.
