Звичайна злакова попелиця

Звичайна злакова попелиця
Звичайна злакова попелиця
Звичайна злакова попелиця
Звичайна злакова попелиця
Звичайна злакова попелиця
Звичайна злакова попелиця
Офіційна назва: 
Звичайна злакова попелиця
Назва російською мовою: 
Тля обыкновенная злаковая.
Назва латиною: 
Schizaphis graminum Rond..
Зовнішній вигляд: 

Безкрила живородна самка з струнким веретеноподiбним тiлом довжиною 2,7-2,9 мм. Вусики 6-члениковi, коротшi за довжину тiла. Хвостик на кiнцi черевця чiтко помiтний; соковi трубочки довшi за хвостик. Забарвлення мiнливе - вiд жовто-зеленого до чорного. Крилатi партено-генетичнi живороднi самки за формою та забарвленням подiбнi до безкрилих. Личинки i нiмфи забарвленi так само, як i дорослi попелицi. Яйце спочатку зеленувате потiм стає чорним.
Немiгруючий вид, що розвивається на рiзноманiтних культурних (пшениця, жито, ячмiнь, овес, просо, рис, сорго, кукурудза, джугар) та дикорослих злаках. Протягом лiта розвиваються в кiлькох поколiннях, розвиток одного поколiння триває 8-15 днiв.

Розвиток: 

Яйце – 0,6 мм, видовженоовальної форми; свіжовідкладене – зеленувате, з часом темніє і стає чорним.
Життєвий цикл однодомний. Живе великими колоніями на нижній і верхній поверхнях листя злаків. Зимують яйця на листі сходів озимих культур і дикорослих злаків. Засновниці виходять з яєць, що перезимували, на початку – в середині квітня. За теплої сухої погоди попелиця розмножується в масовій кількості, особливо в південних районах, де завдає більше шкоди при відсутності вологи. Упродовж вегетаційного періоду може розвиватися в 10 - 12 генераціях. У місцях пошкоджень рослини знебарвлюються, іноді червоніють.

Пошкоджують: 

Пошкоджує пшеницю, ячмінь, овес, сорго, рис, жито, суданську траву, живиться на багатьох дикорослих злаках.

Переносники хвороб: 

Крім безпосередньої шкоди попелиці переносять вірусні захворювання злаків.

 
Природні вороги: 
Значну кількість попелиць знищують кокцинеліди – імаго й личинки, хижі клопи з родин Miridae, Nabidae і Anthocoridae, жужелиці та стафілініди, личинки мух дзюрчалок і хризопи. Однак не завжди природні вороги в змозі знизити чисельність попелиць до господарсько невідчутного рівня.
Поріг шкідливості: 

В посушливi роки розмножується у великiй кiлькостi, утворюючи численнi колонiї на листках i стеблах. Найбiльшої шкоди завдає при ранньому заселеннi злакiв (пiд час виходу в трубку). На пошкоджених рослинах збiльшується кiлькiсть пустих колоскiв, знижується якiсть зерна. Пошкодженi рослини жовтiють i в'януть.

Поширення: 

В Україні частіше трапляється на півдні лісостепової зони, у Степу і Криму, в інших районах у масовій кількості буває рідше.

Заходи захисту: 

Використання ранньостиглих сортів; внесення азотних добрив. Крайові обробки інсектицидами за наявності 150 екз/м2 у осередках та у фазі наливання зерна при заселенні 50 % і більше колосся з чисельністю понад 20 екз/м2 на 1 колос.

Перелік стійких сортів

соняшник

салат головчастий

Салат посівний листковий

порiчки червонi

черешня

малина

баклажани

кавуни

огірки

Помідори

яблуня

чорна смородина

Грецький горiх

Козлятник лікарський

Цикорій головчастий

полин естрагон

Лохина щиткова

Сочевиця

троянда

собача кропива пятилопатева

Крiп

Хризантема садова

Розторопша плямиста

фундук

Тефф

вишня

абрикос

Мак східний

персик

Помідор (підщепа)

суданська трава

хмiль

Костриця несправжньоовеча

Обліпиха крушиновидна

Мигдаль звичайний

Павловнія

Ірга канадська

Костриця шорстколиста

Яблуня (підщепа)

Фісташка справжня

шипшина

алтея лiкарська

Лопух справжній

Чорнушка дамаська

Сорго х друммонді

Хризантема шовковицелиста

Рекомендовані препарати

Шкідники декількох культур

Попелиці

Список шкідників, хвороб, бур'янів групи

Попелиці , численні наведені нижче види у розбивці за культурами:

Злаки:

Звичайна злакова попелиця, Schizaphis graminum, велика злакова попелиця, Sitobion avenae, черемхова попелиця, Rhopalosiphum padi,

ячмінна попелиця, Brachycolus noxius, крушинна попелиця,

Aphis nasturtii, кукурудзяна попелиця, Rhopalosiphum maidis, волохата кукурудзяна попелиця, Rungsia maydis, бурякова попелиця, Aphis fabae

Бобові культури:

Горохова попелиця, Acyrthosiphon pisum, люцернова попелиця Aphis craccivora

Соняшник/ сафлор:

Мигдалева попелиця,

Brachycaudus helichrysi

Буряки:

Бурякова попелиця, Aphis fabae, Коренева бурякова попелиця,

Pemphigus fuscicornis Льон/Мак/Коноплі:

Горохова попелиця, Acyrthosiphon pisum

Капустяні:

Капустяна попелиця, Brevicoryne brassicae

Окружкові:

види родів Cavariella, Aphis і Myzus,

Гарбузові:

Бавовняна попелиця, Aphis gossypii, горохова попелиця, Acyrthosiphon pisum Пасльонові культури:

Велика картопляна попелиця, Macrosiphum euphorbiae, звичайна картопляна попелиця, Aulacorthum solani, баштанна попелиця,

Aphis gossypii, зелена персикова попелиця, Myzus persicae

Салат-латук:

Салатна попелиця, Nasonovia ribisnigri, зелена персикова попелиця, Myzus persicae, ожинова попелиця, Aphis gossypii

Зерняткові фрукти:

Зелена яблунева попелиця, Aphis pomi

Полуниця:

Aphis forbesi

Смородина:

Смородинова попелиця, Cryptomyzus ribis

Опис

Паразитують на нижній поверхні листків, стеблах і верхівкових бруньках, дорослі особини та лялечки висмоктують сік рослини за допомогою колючосисного ротового апарату і випорожняються, залишаючи на листі падь. На цій паді утворюються чорний наліт грибів, послаблюючи фотосинтез. Попелиці різноманітні за кольором: більшість - зелені, деякі - фіолетові та чорні.

На заражених паразитами рослинах листя жовтіє, зупиняється у розвитку, деформується та втрачає енергію. Активне живлення паразитів вбиває саджанці, спричиняючи зупинку росту, скручування листя, затримку цвітіння та погіршення зав'язування насіння. Кореневі попелиці: Блідо-жовті попелиці живляться волокнистими коренями, спричиняючи в'янення та загибель усієї рослини. Сильно пошкоджене коріння легко витягається з ґрунту. Трапляються роки, коли через попелицю врожай буряка скорочується аж на 30%.

Запобіжні заходи / інструменти

Природними ворогами попелиці є браконіди, туруни, павуки, жуки-хижаки, сонечка, золотоочки, клопи-мисливці, мошки та личинки дзюрчалки.

Для моніторингу популяції попелиці перевірте, чи на нижній поверхні листків і біля бруньок немає груп або колоній попелиці. Необхідний своєчасний контроль, бо попелиці швидко розмножуються. Посадіть біля культури, яку треба захистити від паразитів, рослини-приманки на кшталт люпину, настурції та тимофіївки (потім викорчуйте їх або обприскайте).

Хорошими культурами-ущільнювачами є аніс, цибуля-трибулька, часник, цибуля та редиска.

Боріться з мурахами, які захищають попелицю.

Не використовуйте високі дози добре розчинних азотних добрив. Натомість вносьте добриво у 3 етапи: під час посіву, на вегетативному та репродуктивному етапах розвитку рослини.

Для моніторингу присутності та визначення відносної кількості паразитів використовуйте на полі жовті клейові пастки. Попелицю відлякує алюмінієва фольга та сіра мульча.

Куративні пестициди

Порогу лікування не виявлено.

Нефабричні екстракти чилі та часнику

мінеральні олії

імідаклоприд

ацетаміприд

тіаметоксам

диметоат,

спіродіклофен,

спіротетрамат

піметрозин