Іржа буряків

Іржа буряків Рис.1
Іржа буряків Рис.2
Іржа буряків Рис.3
Іржа буряків Рис.4
Назва російською мовою: 
Ржавчина свеклы.
Назва латиною: 
Uromyces betae.
Уражують рослини: 
закритого і відкритого грунту
Збудники хвороб: 
Група хвороб: 
Основна хвороба: 

При ураженні іржею в буряків порушується нормальний обмін речовин. Утворення великої кількості пустул і розрив епідермісу в місцях ураження призводять до посиленого дихання і значної витрати води, порушення процесів цукроутворення, зменшення на 5-7 % урожаю коренеплодів та на 0,1-0,3 % вмісту цукру. Взимку гриб зберігається у вигляді теліоспор у залишках уражених рослин на поверхні грунту, головках коренеплодів зимуючих маточних і безвисадкових буряків та на насінні. Збудником захворювання є базидіальний гриб Uromyses betae Lev. родини Uredinaceae, що утворює всі стадії спороношення на буряку. Навесні при температурі 7-8°С теліоспори, що восени сформувалися в теліях, проростають, утворюючи базидії з базидіоспорами. Останні, потрапивши у краплі води, проростають й ростковою трубкою проникають у тканину листка. Через 18-20 діб при температурі 13-16°С у місцях ураження утворюються жовті плями з спермогоніальним й еціальним спороношеннями. Еціоспори оранжево-жовті, одноклітинні, округлі, діаметром 17-26 мкм. Вони проростають у краплях роси або дощу у вигляді росткової трубки, яка проникає у тканину рослини. Інкубаційний період з моменту ураження рослин від еціоспори до прояву урединіосгадії при температурі 16-20°С триває 11-24 діб. УрединІоспори — червоні, одноклітинні, округлі або яйцеподібні, 24-32 х 17-24 мкм, оболонка їх вкрита колючками. За період вегетації гриб може утворювати кілька генерацій урединій з урединіоспорами, чим і пояснюється посилений розвиток хвороби наприкінці лгпал Інкубаційний період з моменту ураження рослин від урединіоспори до прояву нового покоління урединій з урединіоспорами при температурі 16-22°С триває від 10 до 17 діб. Розвитку урединіостадії особливо сприяє тепла й волога погода. При старінні уражених органів рослини й зниженні температури повітря у місцях утворення урединіоспор та в місцях нового ураження з'являються темно-бурі телії з теліоспорами. Останні одноклітинні, округлі або еліптичні, із світло-коричневою гладенькою оболонкою, 26-35 х 19-24 мкм, з безбарвним сосочком на верхівці. Вони на світлій ніжці. Зимує гриб теліо-, рідко урединіоспорами на живих листках зимуючих буряків або опалому листі. Часто теліоспори зберігаються на голівках маточних буряків біля основи черешків, що лишаються необрізаними під час очищення коренів. Тому еціальна стадія іржі проявляється насамперед на нижніх листках розетки висадків, які є первинним джерелом інфікування іржі навесні. Джерелом інфекції може бути також насіння, оскільки на ньому інколи утворюються телії з теліоспорами.

Ознаки хвороби: 

Нa нижнix лиcткax нaciнникiв y виглядi випyклиx плям жoвтo-гapячoгo кoльopy, зaпoвнeниx cпopaми вecнянoї cтaдiї гpибa. У чepвнi i дo кiнця вeгeтaцiї пpи ураженні листки, черешки, стебла насінників, насіння покриваються червоно-бурими подушечками літньої стадії гриба.

Уражують: 
чepeшки i лиcтя бypякiв, a в нaciнникiках i нaciння
Розвиток: 

Рано навесні телеоспори проростають при температурі +7..+8°C і уражують рослини. Помірно тепла (+18..+20°C) і волога погода сприяє значному розвитку хвороби.

Поширення: 
Захворювання дуже поширене у західноєвропейських країнах. В Україні вперше виявлено у 1926-1927 pp. у Христинівському та Уманському районах Черкаської області, Миронівському Київської.
 
Заходи захисту: 

Важливе значення мають санітарнопрофілактичні заходи, спрямовані на знищення восени всіх осередків хвороби: силосування гички, очищення полів від уражених залишків. Послабленню розвитку хвороби сприяє вибракування уражених коренеплодів перед збиранням маточних буряків, розміщення буряків першого року життя з просторовою ізоляцією 1000м від насінників, якісна обробка насіння захисно-стимулюючими речовинами, обробка посівів фунгіцидами.

Перелік стійких сортів

цукровий буряк

Рекомендовані препарати