Іржа стеблова жита
Збудник лінійної, або стеблової іржі жита є двудомний гриб — Puccinia graminis Pers. f. secalis Eriks. et Henn., який належить до царства Fungi, класу Teliomycetes, порядку Uredinales, родини Pucciniaceae, роду Puccinia (раніше: клас Basidiomycetes, порядок Uredinales). Ця форма патогена налічує понад 20 рас. Крім жита, уражує ячмінь та дикорослі злаки. Первинне зараження жита викликають еціоспори, що утворюються на барбарисі і магонії. Еціоспори кулясті або округло-тупобагатогранні, жовтуватого забарвлення, розміром 14–22 х 12–18 мкм. Первинне зараження жита можуть викликати також урединіоспори, які заносяться повітряними течіями. Уредініоспори яйцеподібні, жовтувато-бурі, одноклітинні, з шипуватою оболонкою, розміром 20–28 х 17–22 мкм. Теліоспори продовгуваті, булавоподібні, двоклітинні, з потовщеною оболонкою у верхівці, коричневі, з перетяжкою, на довгій світлій ніжці, гладенькі, розміром 35–60 х 10,5–22,0 мкм. Джерелами інфекції є ураженні рештки злаків (теліоспори), уражені посіви озимого жита та інших культурних і дикоростучих злаків (урединіогрибниця в живій тканині рослин).
Захворювання проявляється у вигляді іржасто-бурих продовгуватих уредіній на стеблах, листкових піхвах і листках, які часто зливаються в довгасті розірвані смуги. Іноді пустули формуються на колоскових лусочках і остюках. У кінці вегетації у місцях ураження утворюються чорні теліопустули (телії). На рисунку позиція 2.
Обов’язковою умовою проростання урединіоспор є наявність крапель роси чи дощу. Оптимальна температура для зараження рослин і розвитку хвороби 21–25 °С.
Eфeктивними зaxoдaми пpoти xвopoби є впpoвaджeння cтiйкиx copтiв, знищeння пpoмiжниx гocпoдapiв, злaкoвиx бyp"янiв, обpoбки пociвiв фунгіцидами.
