Мілдью винограду
Збудник мілдью винограду — паразитний гриб Plasmopara viticola (із ооміцетів, порядку Peronosporales) — є облігатним монофагом і паразитує лише на виноградній лозі. Збудник хвороби здавна розвивався на дикорослих виноградних лозах, зростаючих в лісах південного-сходу Північної Америки. В Європу проник в 70-і роки ХІХ ст. із завезеними до Франції американськими видами винограду Vitis riparia, Vitis berlandieri, Vitis rupestris. Вражає всі зелені органи виноградної лози — листки, пагони, суцвіття, ягоди і вусики. Листки вражаються мілдью протягом всього вегетаційного періоду. Зазвичай протягом вегетації збудник дає 15-16 генерацій. Вологої погоди хвороба розвивається по типу епіфітотії, завдаючи великої шкоди урожаю і насадженням. Передчасне опадіння листків призводить до порушення багатьох фізіологічних процесів в рослині, викликає пригнічення кущів, погане визрівання пагонів. У сильно вражених кущів різко ослаблюється стійкість проти несприятливих умов зими, а в наступні роки зменшується урожай і його якість.
На молодих листках хвороба викликає характерні блідо-зелені чи жовті, трохи прозорі «маслянисті» плями різної величини і форми. Розмір плям досягає 2-3 см в діаметрі. Вологої погоди мілдьюзні плями з нижнього боку листків вкриваються густим білим пухнастим нальотом, який легко стирається і являє собою сукупність спор гриба. Вражені тканини листків стають жовто-бурими у білих чи червоними у яскравих сортів винограду. Пізніше вражені ділянки засихають.
При сильному розвитку хвороби відбувається відмирання цілих листкових пластинок, які легко відділяються від черешків. Кущі винограду часто втрачають весь свій листовий апарат. На старих листках другої половини літа і восени мілдью викликає утворення дрібних цяточок з побурілою тканиною. Інколи вони оточені хлоротичною облямівкою. Спороношення на старих листках слабке, вони не відмирають. На зелених пагонах, вусиках і гребенях мілдью викликає видовжені коричневого кольору вдавлені плями, які вологої погоди також вкриваються білим пухнастим нальотом. Частини пагонів, вусиків і гребенів, розміщені вище місця враження, дуже часто відмирають.
На зелених суцвіттях і ягодах мілдью також розвивається активно. Вражені бутони і квіти буріють і відмирають. На квітконіжках з`являються сіруваті або бурі плями. Вологої погоди вони густо вкриваються білуватим нальотом спороношення гриба.
Ягоди найсильніше вражаються мілдью під час початкової фази свого розвитку, коли вони мають багато відкритих продихів. Вражені тканини брудно-бурого кольору, вологої погоди вкриваються нальотом гриба. Зі збільшенням розміру ягід, коли продихи зникають, зараження мілдью відбувається тільки через плодоніжки. Тканина плодоніжок буріє, набуває фіолетового відтінку і відмирає. Ягоди стають потворними, набувають грушеподібної форми. М`якоть їх буріє вони зморщуються і легко відпадають.
Джерелом первинної інфекції хвороби слугують ооспори, які зимують в опалих заражених листках і ягодах. Ооспори утворюються в кінці літа і восени в результаті статевого процесу всередині вражених тканин. Проростають тільки після дозрівання, життєздатність зберігають більше 2-ох років. Ооспори проростають навесні, в умовах високої вологості. Для проростання їм потрібно дво- трьохденне сильне зволоження. Активність проростання ооспор залежить від температури. Вони проростають при температурі від 11 °C до 38 °C, оптимальна температура 25 °C, при 17-25°C — проростають через 2-3 дні, а при 11°C — через 8 днів. Проростаючи, ооспори утворюють зооспорангії. Зооспорангії легко відламуються і переносяться вітром. Осідаючи на поверхні листків винограду, змочених краплями дощу або роси, зооспорангії розтріскуються, вивільнюючи зооспори.
Ефективний захист виноградників від мілдью забезпечує тільки комплекс агротехнічних і хімічних заходів. Агротехнічними заходами можна створити умови, несприятливі для розвитку хвороби. Розміщення виноградників на південних, добре провітрюваних схилах, розміщення рядів за напрямом пануючих вітрів, своєчасна підв`язка, обломка, пасинкування, чеканка, систематична боротьба з бур'янами суттєво послаблює розвиток мілдью. Розвиток хвороби затримують також внесення фосфорних і калійних добрив, використання зовнішньокореневих підгодовок мікроелементами.
Основний метод боротьби з мілдью — обприскування насаджень фунгіцидами
Перелік стійких сортів
виноград
- Бордо - стійкість висока
- Кобзар - стійкість висока
- Смєна - стійкість висока
- Роднічок - стійкість до 3 балів (висока)
- Овідіопольський - стійкість висока
- Мускат Голодриги - стійкість висока
- Бастардо магарацький - стійкість висока
- Шоколадний - стійкість висока
- Красень - стійкість висока
- Інтервітіс Магарача - стійкість висока
- Всі сорти
