Моніліоз груші

Моніліоз груші Рис.1
Інші назви: 
Гниль плодова монiлiальна груші, Моніліальний опік груші.
Назва російською мовою: 
Монилиоз.
Назва латиною: 
Мonilioz Рira.
Уражують рослини: 
закритого і відкритого грунту
Група хвороб: 

Проявляється протягом всього вегетаційного періоду рослин. Навесні викликає побуріння і засихання квіток, в'янення та засихання молодих листків, відмирання плодових гілочок й однорічних пагонів. Інколи у фазі «скидання сорочки» уражується і засихає зав'язь. Всі уражені органи, як правило, зберігаються на дереві до весни. У вологу погоду на них з'являються попелясто-сірі подушечки, які є спороношенням патогена. Хвороба поширюється дуже швидко. Квітки можуть поникнути за одну ніч. Уражені суцвіття і пагони ніби обпалені вогнем, тому захворювання часто називають моніліальним опіком. На практиці цю хворобу інколи плутають з опіком квіток морозом, що спостерігається при ранішніх приморозках. Моніліоз — дуже шкідливе захворювання. Недобір врожаю щорічно становить 20-30, а в окремих господарствах — 50-70%.

Ознаки хвороби: 

На плодах спочатку з'являється бура пляма, яка швидко розростається і охоплює весь плід. Уражена тканина розм'якшується, стає бурою, у вологу погоду - водянистою. На поверхні плода формуються жовтувато-білі подушечки, які розміщуються концентричними колами - коніді-альне спороношення гриба. В суху погоду подушечки на поверхні плодів відсутні, уражені плоди муміфікуються і стають темно-синіми або чорними з глянцевим відтінком.

Уражують: 
Кісточкові : абрикос, персик, вишня, черешня
Розвиток: 

Збудниками хвороби є гриби з роду Мопіііа, які належать до класу Deuteromycetes, порядку Hyphomycetales - М. fructigena Pers. M. cinerea Bon. f. mali Worm., M. cydoniae Schell. В Україні плодову гниль викликає гриб M. fructigena, a моніліальний опік суцвіть, гілочок - М. сіпегеа f. mali, при ураженні яким квітки, листки, зав'язі, плодові гілочки в'януть і засихають, залишаючись висіти на дереві. У М. fructigena конідії округлі або овальні, безбарвні, зібрані в ланцюжки, в масі утворюють подушечки. Розмір конідій - 17,5-25х11- 15 мкм. М. сіпегеа на ураженій тканині формує попелясто-сірі подушечки конідіального спороношення. Конідії одноклітинні, безбарвні, лимоноподібні або овальні, розміром 9,5-12х6-9 мкм, зібрані у ланцюжки. Під час вегетації гриби поширюються конідіями. Джерело інфекції для М. fructigena - муміфіковані плоди, на яких навесні знову формуються подушечки конідіального спороношення. М. сіпегеа зимує у вигляді грибниці в уражених пагонах.

 
Заходи захисту: 

Імунних сортів до плодової гнилі немає.Проти хвороби восени видаляють і знищують уражені й висохлі плодові гілочки, пагони, гілки та плоди. Ефективні осіння зяблева оранка й обкопування пристовбурних ділянок дерев із заорюванням у грунт опапих листків та уражених плодів. Навесні після цвітіння — повторне вирізування і знищення уражених моніліальним опіком гілочок. Хімічна обробка дерев на початку порожевіння пуп'янків, після цвітіння і через місяць після другого обприскування.

Рекомендовані препарати