Несправжня борошниста роса соняшнику
Несправжня борошниста роса (збудник Plasmopara helianthi Novot.) також поширена в усіх зонах вирощування культури. Найшкідливішою вона є в Лісостепу та північній частині Степу. Уражені рослини у фазі трьох-шести листків відстають у рості та мають дрібні листки й тонке стебло з хлоротичними плямами уздовж середньої жилки. Із нижнього боку листків спостерігається світло-сіре нашарування — наліт гриба. Такі рослини, зазвичай, гинуть, а якщо досягають фази цвітіння, то на них утворюються дрібні кошики без насіння. Іншою формою прояву хвороби є карликовість. У таких рослин міжвузля недорозвинені, внаслідок чого стебло вкорочується й товстішає. На верхній частині листка з’являється кутаста світло-зелена плямистість, а на нижній — білувато-сіре нашарування. Такі рослини цвітуть, але утворюють недорозвинене насіння. За пізніх строків ураження (після цвітіння) на листках утворюються великі кутасті світло-зелені плями, на нижньому боці яких розвивається спороношення гриба. Зараження відбувається за наявності крапельної вологи й температури 10...20°С. Маса насіння зменшується вдесятеро, олійність — на 9%. Розвиток хвороби посилюється за прохолодної дощової погоди після сівби. Зберігається збудник несправжньої борошнистої роси міцелієм та ооспорами в насінні соняшнику та в рослинних рештках.
Уражені рослини у фазі трьох-шести
листків відстають у рості та мають дрібні листки й тонке стебло з
хлоротичними плямами уздовж середньої жилки. Із нижнього боку листків
спостерігається світло-сіре нашарування — наліт гриба. Такі рослини,
зазвичай, гинуть, а якщо досягають фази цвітіння, то на них утворюються
дрібні кошики без насіння.
Проявляється хвороба впродовж всієї вегетації рослин у вигляді шести форм.
Перша і друга форми проявлення хвороби характеризуються дифузним розвитком гриба в рослинах при формуванні проростка із зараженого насіння у вигляді білого борошнистого нальоту на сім'ядолях. Рослини у фазі 3-6 справжніх листків відстають в рості, мають дрібні листки і тонке стебло з хлоротичними плямами. З нижнього боку пластинки з'являється світло-сірий до білого наліт — нестатеве спороношення гриба. Уражені рослини досягають висоти не більше 30 см, як правило, вони гинуть і тільки деякі з них досягають фази цвітіння і формують дрібні кошики без насіння, діаметром 2-3 см (перша форма).
Друга форма виявляється у вигляді карликовісті рослин. Висота хворих рослин коливається в межах 50-100 см. Міжвузля стебла вкорочені, в результаті чого воно товстішає. Уражені листки здеформовані, з верхнього боку пластинки з'являються світло-зелені розпливчасті плями уздовж середньої жилки, згодом вони розростаються по всій поверхні. З нижнього боку пластинки в місцях ураження формується білий повстяний щільний наліт. Розміри плям на листках збільшуються від нижніх листків до верхніх. Уражені рослини проходять всі фази розвитку і формують дрібні кошики з недорозвинутим насінням.
Третя форма — на листках добре розвинутих рослин після цвітіння з'являються різні за величиною, великі, частіше кутасті, хлоротичні плями, які граничать з жилками. З нижнього боку в місцях уражень з'являється спочатку білий, пізніше сірувато-білий повстяний наліт. Ця форма є наслідком вторинного місцевого ураження. Хворі листки згодом некротизуються і відмирають.
Четверта форма — це прихована форма розвитку хвороби. Збудник її локалізується в коренях і проникає в стебло лише на відстань до 10-25 см від кореневої шийки. Виявити такі рослини можна при ретельному огляді поздовжніх розрізів стебла за місяць до збирання врожаю. В місцях локалізації патогена уражена тканина набуває жовто-коричневого забарвлення. Зовнішні ознаки проявлення хвороби характеризуються появою на стеблі в прикореневій частині темно-зелених, немовби водянистих плям на фоні світло-зеленого забарвлення стебла.
П'ята форма — пізня форма проявлення хвороби. Ознаки її виявляються у фазу цвітіння рослин. На кошиках, на фоні жовто-трубчастих квіток різко виділяються ділянки засохлих квіток. На тильному боці кошика в місцях ураження тканина набуває темно-зеленого забарвлення. Гриб розвивається в тканинах кошика, проникає в зав'язі і викликає відмирання зародків — сім'янки формуються порожніми. Кошики в уражених рослин не нахилені в бік поверхні грунту, маса 1000 сім'янок в 1,4-1,6 раза менша, ніж у здорових.
Шоста форма — пізня форма прихованого розвитку хвороби. Материнські рослини не мають зовнішніх ознак ураження, проте передають збудника хвороби через насіння. Дочірні рослини також не мають зовнішніх ознак хвороби. Протягом вегетації рослин хвороба розвивається латентно (приховано). Пізня форма прихованого розвитку хвороби появляється на рослинах, які ростуть поряд із хворими (першої — п'ятої форми розвитку захворювання).
