Парша яблуні

Парша яблуні Рис.1
Парша яблуні Рис.2
Парша яблуні Рис.3
Парша яблуні Рис.4
Парша яблуні Рис.5
Парша яблуні Рис.6
Уражують рослини: 
відкритого грунту
Збудники хвороб: 
Група хвороб: 
Основна хвороба: 

Збудниками парші є сумчасті гриби порядку Dothideales, на яблуні - Venturia inaequalis Wint. Сумчаста стадія збудника утворюється навесні на уражених листках, що перезимували. Навколо посірілих місць уражень у мезофілі листка з осені формуються псевдотеції, що виступають на поверхню через продих, навколо якого розміщуються численні загострені щетинки. Довкола кожної плямки парші з'являються кілька псевдотецій, у кожному з яких навесні утворюються 120-200 булавоподібних циліндричних сумок, а в кожній сумці - по 8 двоклітинних, жовтувато-зелених сумкоспор.

За умов незначного зволоження при температурі від 2-3 до 30 градусів сумкоспори проростають, утворюючи гіфіальний росток, який проникає у тканини рослин й дає початок розвитку грибниці. Інкубаційний період від моменту заражених рослин й до прояву захворювань триває 8-21 добу. При температурі 17-21 градусів він становить 10 діб. Перші ознаки спостерігаються під час масового обпадання пелюстків. Парша проявляється на вегетуючих органах рослин у конідіальній стадії.

Ознаки хвороби: 

На листках з'являються буруваті плями , які вкриваються зеленувато-оливковим оксамитним нальотом. Діаметр плям різний - від 12 до 13 мм і більше, що залежить від віку листків,сприйнятливість сорту та погодніх умов.Більші плямиспостерігаються на молодих листках сприйнятливих сортів і при частих опадах. У яблуні наліт , як правило утворюється на верхньому боці листків.Уражені листки передчасно засихають й обпадають. На плодах парша проявляється у вигляді різко обмежених плям з вузькою облямівкою, вкритих темно-оливковим оксамитовим нальотомеликі здуття . У цих місцях на плоді поверхневий шар клітки стає короткуватим, що перешкоджає проникненню збудника хвороби вглиб тканин. Однак це призводить до однобічного розвитку плодів. в місцях ураження можуть з'являтися тріщини, плоди стають вродливими.При зборі врожаю виявляють пізню паршу у вигляді дуже мальких , коричневих плям. Повний прояв хвороби спостерігається під час зберігання плодів, тоді хвороба має назву "складська парша" і не поширюється.

При уражені пагонів на їх корі з'являються невеликі здуття, які розвиваються, і кора вкривається дрібними тріщинками, що лущаться. Внаслідок цього ріст пагонів сповільнюється, і вони часто відмирають.

Уражують: 
Листки, плоди, пагони.
Розвиток: 

У різних зонах України викидання сумкоспор із сумок починається неодночасно : у південних - на початку квітня, а північних - у травні і на початку червня. Вихід сумкоспор із сумок залежить від погодніх умов й може тривати 6, і більше днів. Небезпечним є викидання сумкоспор під час розпускання бруньок , забарвлення пуп'янків, цвітіння і масового оппаданя пелюсток.

Поширення: 
Паширена скрізь, але найбільшої шкоди завдає в районах з достатньою вологістю.
 
Поріг шкодочинності: 
Парша знижує якість плодів , тому при посиленому її розвитку іноді близько 50 % плодів не відповідають вимогам стандарту.

Перелік стійких сортів

яблуня

Яблуня (підщепа)

Рекомендовані препарати