Шарка слив

Шарка слив Рис.1
Інші назви: 
віспа слив.
Назва англійською мовою: 
plum pox.
Збудники хвороб: 
Група хвороб: 
Основна хвороба: 

Шарка слив — хвороба, яку спричинює вірус віспи слив (англ. Plum pox potyvirus (PPV)). PPV — лінійний одноланцюговий РНК-вмісний вірус. Відомо шість штамів цього віруса: PPV-D, PPV-M, PPV-EA, PPV-C, PPV-Rec (рекомбінантний), і PPV-W. Хвороба розвивається на сливі, а також на аличі, терені, абрикосі, персику, диких видах роду Prunus.

Ознаки хвороби: 

Хвороба проявляється на листках у вигляді розпливчастих плям, кілець, дуг та смуг і на плодах у вигляді вдавлених темно-фіолетових плям, кілець та смуг. Тканина м'якоті плоду під плямами ущільнена, червоно-бура, заповнюється каміддю. На різних породах і сортах симптоми захворювання значно варіюють, а за певних умов можуть зовсім не проявлятись. Патологічний ефект хвороби виражається в ослабленні і нерідко загибелі дерев, втраті товарної якості плодів (плоди стають дрібними, гіркими або без смаку), їх достроковому осипанні та зниженні врожайності від 25 % до повної втрати.

Площа зараження приватних та промислових садів шаркою слив у 2005 році в Україні зменшилась на 16 га в Тернопільській області, в основному за рахунок розкорчовування старих садів та переведення площі у поля сівозміни. А в Севастополі знято повністю карантинний режим по віспі слив на території 7 га, в зв'язку з розкорчовуванням старих садів. Загальна площа зараження становить на 1.01.2006 року 4 543,9 га. Віспа слив зареєстрована в АР Крим, Закарпатській, Львівській, Одеській, Тернопільській та Чернівецькій областях.

Перенесення вірусу в нові регіони і країни найбільш часто відбувається із зараженими, не сертифікованими рослинами для посадки. Вірус шарки слив поширюється із зараженими прищепним та посадковим матеріалом, із хворою кореневою паростю, насінням та комахами-переносниками (попелицями).

 
Проміжні господарі: 
Передається попелицею
Заходи захисту: 

Карантинні заходи

  •     заборона завезення садивного матеріалу у вільні зони з регіонів поширення захворювання;
  •     карантинний огляд, лабораторна експертиза;
  •     обстеження посадок: через 21—28 днів після цвітіння, в період дозрівання плодів;

Агротехнічні заходи

  •     в зонах суцільного ураження заміна сприйнятливих сортів стійкими і толерантними;
  •     в зоні часткового ураження обов'язкове знищення уражених дерев радикальним методом з негайним спалюванням викорчуваних дерев та дезінфекцією засобів та інвентарю;
  •     боротьба з комахами-переносниками.