В'янення фузаріозне конюшини
Культура, що уражується: Конюшина Тип збудника: Гриб Назва збудника: гриби роду Fusarium Link., родини Tuberculariaceae, порядку Hyphomycetales. Захворювання виявляють майже у всіх районах вирощування конюшини. Уражуються рослини різного віку. На проростках буріють підсім'ядольне коліно і кінчик кореня. Такі проростки або гинуть, не досягнувши поверхні грунту, або дають сходи, але відстають у рості, жовтіють і часто гинуть. Іноді уражені молоді рослини утворюють додаткове коріння, але врожай зеленої маси й насіння у них менший, ніж у здорових. На рослинах другого і третього років життя фузаріоз спричинює кореневу гниль і в'янення. В'янення рослин відбувається внаслідок ураження судинних пучків верхньої частини кореня й основи стебла. При поперечному розрізі цих органів видно побуріння судин у вигляді кільця або півкільця чи розміщені кільцем бурі крапки. У вологу погоду біля основи стебел уражених рослин з'являється білий пухнастий наліт і блідо-рожеві, білуваті або жовтуваті слизові подушечки — спородохії, які є щільним сплетінням коротких, часто розгалужених конідієносців з конідіями. Хвороба спричинює щуплість насіння і надає йому сірого забарвлення. Збудниками фузаріозу конюшини є незавершені гриби роду Fusarium Link., родини Tuberculariaceae, порядку Hyphomycetales. Гриби роду Fusarium Link., розвиваючись на рослинних рештках, можуть зберігати життєздатність у грунті 3-4 роки. Вони поширені у грунтах всіх типів, але уражують переважно ослаблені рослини, які вирощують за несприятливих умов —низького рівня агротехніки, посухи, сильних морозів. Фузаріоз часто є головною причиною випадання конюшини. Посів конюшини з покривом ярих зернових культур зменшує розвиток фузаріозу в 2-3 рази, ніж покривом озимих. Загущені посіви покривних культур, ущільнення снігу при його випаданні на слабозамерзлий грунт знижують стійкість конюшини до фузаріозу, на зимостійких сортах хвороба розвивається рідше.
Уражуються рослини різного віку. На проростках буріють підсім'ядольне коліно і кінчик кореня. Такі проростки або гинуть, не досягнувши поверхні грунту, або дають сходи, але відстають у рості, жовтіють і часто гинуть. Іноді уражені молоді рослини утворюють додаткове коріння, але врожай зеленої маси й насіння у них менший, ніж у здорових.
На рослинах другого і третього років життя фузаріоз спричинює кореневу гниль і в'янення.
В'янення рослин відбувається внаслідок ураження судинних пучків верхньої частини кореня й основи стебла. При поперечному розрізі цих органів видно побуріння судин у вигляді кільця або півкільця чи розміщені кільцем бурі крапки. У вологу погоду біля основи стебел уражених рослин з'являється білий пухнастий наліт і блідо-рожеві, білуваті або жовтуваті слизові подушечки — спородохії, які є щільним сплетінням коротких, часто розгалужених конідієносців з конідіями.
Хвороба спричинює щуплість насіння і надає йому сірого забарвлення.