Опис та характеристика рослини Алича
Переглянути інформацію щодо вирощування культури алича.
Інша назва (народні назви):
Слива розчепірена, слива розлога.
Назва на латині:
Prunusss cerasifera Ehrh., Prunus divaricata Ledeb..
Назва на російській мові:
алыча, слива растопыренная, ткемали, вишнеслива.
Назва на англійській мові:
Cherry Plum, Myrobalan Plum.
Алича (лат. Prunus cerasifera), або слива розчепірена - вид роду Слива сімейства Рожеві, деревяниста плодова рослина, яка є однією з вихідних форм сливи домашньої. Дерева - одно- або багатостовбурні, від 3 до 10 м заввишки, з добре розвиненою кореневою системою і округло-розлогою, рідше - пірамідальною кроною. Тривалість життя дерева - 30-50 років. Алича характеризується скороплідністю і високою врожайністю (15-40 кг плодів з дерева на другий - третій рік після посадки). Плоди аличі мають високі смакові і декоративні якості - тому є перспективним джерелом дешевої, екологічно-чистої, лікувально-дієтичної продукції.
Історія:
Алича - древня рослина, її знаходили в розкопках Закавказзя і Середньої Азії, де вона була відома ще до нашої ери.
Використання:
Плоди аличі мають високі смакові якості, тому широко використовуються в кулінарії: у свіжому, сушеному, замороженому і переробленому вигляді (джеми, компоти, пастила,мармелади та ін.). Містять велику кількість корисних для людини речовин, завдяки чому аличу застосовують для виготовлення народних лікувальних засобів та в косметології. В кісточках є невисихаюча олія (до 40%), яка йде на виготовлення ліків та парфумів. Деревину вивикористовують для дрібних токарних виробів. Квітуча алича - є прекрасним медоносом. Сіянці використовують як підщепу для кісточкових: сливи, персика, абрикоса.
Лікарські властивості:
Алича — визнаний народний лікувальний засіб, припарати з неї (відвари, настої) використовують для лікування та профілактики цинги, для загоювання ран, проти кашлю та захворювань горла, як загальнозміцнюючий засіб, при ниркових та печінкових захворюваннях, для покращення роботи кишечника, при виразковій хворобі шлунку та ін.
Цвіте:
квітень
Цвіте і плодоносить:
на другий - третій рік після посадки.
Розмножується:
насінням, відростками, кореневою порослю, щепленням.
Біологічні особливості:
Алича – тепло- та вологолюбна культура. . При нестачі води на деревах утворюються дрібні недорозвинені плоди, які часто обсипаються, а за надмірного зволоження ґрунту відмирає коріння, розтріскуються плоди, погіршується їх якість. Найкраща вологість ґрунту 70-85% на глибині розміщення коренів. Алича не виносить затінення, тому саджати її потрібно на відкритому, добре освітленому місці. Кращими ґрунтами для плодових дерев є сірі опідзолені, чорноземи, каштанові ґрунти з нейтральною реакцією.
Поширення:
У дикому вигляді і в культурі алича поширена в гористій місцевості на Тянь-Шані, Балканах, в Середній і Малій Азії, в Ірані, на Північному Кавказі і Закавказзі, в Молдавії і на півдні України. Аличу культивують в Росії, на Україні, в державах Азії і в Західній Європі.
Будова рослини
Стебло:
Гілкиі аличі тонкі, плакучі, досить гнучкі, легко прогинаються під вагою врожаю, не ламаючись.
Листки:
чергові широко- або довгасто-яйцеподібні, гладенькі.
Коренева система:
неглибока, утворює багато паростків, якими розмножується.
Суцвіття:
зонтикоподібне.
Насіння:
гладеньке, коричневе.
Квітки:
з'являються раніше, ніж листки, від середнього (15 мм) до великого (40 мм) розміру, білі, іноді з рожевим або кремовим відтінком. В окремих сортів аличі квітки мають по 5-10 пелюстків, розташованих в один, іноді в два шари. Невелика кількість квіток із двома і трьома маточками. Довжина квітконіжки від 10 до 40мм, товщина всього 0,8-1,5 мм. Квітки, що розпустилися, і зав'язі аличі витримують багаторазові заморозки до -7 С и навіть безперервне зниження температури до -5 С протягом 3 днів.
Плоди:
кулясті, подовжені, яйцевидні, різного забарвлення: світло-жовті, зеленуваті, рожеві, багряно-червоні, оранжеві, фіолетові, чорні. Маса - від 2 до 80 г. За смаком: кислі, солодкі, кисло-солодкі. Алича містить 4-5% цукрів, 3,5% лимонної та яблучної кислот, від 0,46 до 1,39% пектинових речовин, а також вітаміни С і А. Крім того, ядро кісточок мають в собі до 40% олії, близької за якістю до мигдальної. Окремі гібридні форми аличі на базі китайської сливи мають плоди з досить сильним ароматом. М'якоть - ніжна, соковита, іноді щільна, хрустка або розсипчаста і сухувата, жовта, червона, біла. Дозрівання плодів аличі звичайно починається з середини липня до середини вересня в залежності від сорту. Окремі сорти аличі після дозрівання можуть зберігатися на дереві до 45 днів, до сильних морозів.
Біологічна класифікація
Домен : ЯдерніЦарство : Рослини
--- : Вищі рослини
--- : Streptophytina
--- : Наземні рослини
--- : Судинні рослини
--- : Euphyllophyta
--- : Насінні
Відділ : Покритонасінні
Клас : Еудікоти
Підклас : Розиди
Інфраклас : розиди
Надряд : Rosales
Порядок : Розоцвіті
Родина : розовi
Підродина : Мигдалеві
Рід : Слива
Вид : Алича
Алича - сорти
При наведенні на скорочення, воно розшифровується
Культура: алича
| Назва сорту | Організації | Рік | Напрям | Група стигл. | Реком. зона | Продуктив. | Урож. | Холодостійк. | Стійк. посухи | Стійк. хвороб |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Андромєда | З, ВППС: 15851585 - Нікітський ботанічний сад - Національний науковий центр | 2012 | 5 | |||||||
| Вєсєннєє пламя | З, ВППС: 20, 34420 - Державна наукова установа - Кримська дослідно-селекційна станція Всеросійського науково-дослідного інституту рослинництва 344 - Інститут садівництва Української академії аграрних наук (UA) | 2005 | ун | сс | Л, П, С | |||||
| Генерал | З, ВППС, ВП: 314, 344314 - Артемівська дослідна станція розсадництва Інституту садівництва Української академії аграрних наук (UA) 344 - Інститут садівництва Української академії аграрних наук (UA) | 2007 | ун | сп | Л, С | 7-8 | ||||
| Десертна | З, П: 365365 - Нікітський ботанічний сад - Національний науковий центр Української академії аграрних наук | 1969 | ун | сс | С | |||||
| Десертна Рання | З, ВППС, ВП: 365365 - Нікітський ботанічний сад - Національний науковий центр Української академії аграрних наук | 2010 | вище середньої | висока | ||||||
| Дончанка рання | З, ВППС: 314314 - Артемівська дослідна станція розсадництва Інституту садівництва Української академії аграрних наук (UA) | 1997 | свж | рс | Л | середня | середня | середня | ||
| Жемчужина | З: 20 П: 34420 - Державна наукова установа - Кримська дослідно-селекційна станція Всеросійського науково-дослідного інституту рослинництва 344 - Інститут садівництва Української академії аграрних наук (UA) | 1993 | ун | рс | С, Л | |||||
| Київська гібридна | З, ВППС: 348348 - Національний ботанічний сад ім. М. М. Гришка Національної академії наук України (UA) | 2001 | ун | рс | Л, С | вище середньої | ||||
| Кремень | З: 2020 - Державна наукова установа - Кримська дослідно-селекційна станція Всеросійського науково-дослідного інституту рослинництва | 1997 | ун | ср | Л, П | |||||
| Кубанська комета | З: 20 П: 34420 - Державна наукова установа - Кримська дослідно-селекційна станція Всеросійського науково-дослідного інституту рослинництва 344 - Інститут садівництва Української академії аграрних наук (UA) | 1991 | ун | рс | С, Л, П | |||||
| Найдьониш | З: 314314 - Артемівська дослідна станція розсадництва Інституту садівництва Української академії аграрних наук (UA) | 1998 | ун | пс | Л | |||||
| Обільна | З, ВППС, П: 365365 - Нікітський ботанічний сад - Національний науковий центр Української академії аграрних наук | 1969 | ун | рс | С | висока | низька | середня | ||
| Оленька | З, ВППС, П: 365365 - Нікітський ботанічний сад - Національний науковий центр Української академії аграрних наук | 1995 | ун | сс | Л, С | висока | низька | середня | ||
| Пламенна | З: 314314 - Артемівська дослідна станція розсадництва Інституту садівництва Української академії аграрних наук (UA) | 1998 | ун | пс | Л | |||||
| Путєшественніца | З: 2020 - Державна наукова установа - Кримська дослідно-селекційна станція Всеросійського науково-дослідного інституту рослинництва | 1992 | ун | рс | Л | |||||
| Рум'яна Зорька | З, ВППС, ВП: 365365 - Нікітський ботанічний сад - Національний науковий центр Української академії аграрних наук | 2010 | ун | пліт | Кр, С | вище середньої | середня | |||
| Сигма | З: 2020 - Державна наукова установа - Кримська дослідно-селекційна станція Всеросійського науково-дослідного інституту рослинництва | 1992 | ун | сс | Л | |||||
| Тетяна | З, ВППС, ВП: 314, 344314 - Артемівська дослідна станція розсадництва Інституту садівництва Української академії аграрних наук (UA) 344 - Інститут садівництва Української академії аграрних наук (UA) | 2007 | ун | сп | Л, С | 7-8 | 20-23 тон/га | висока | висока | |
| Феміда | З, ВППС, ВП: 365365 - Нікітський ботанічний сад - Національний науковий центр Української академії аграрних наук | 2010 | ун | літ | до 22 тон/га | середня |
Опис та характеристика рослини Алича в новинах та статтях
