Опис та характеристика рослини амарант хвостатий (щириця хвостата)

amarant_hvostatyy_shchyrycya_hvostata1
amarant_hvostatyy_shchyrycya_hvostata2
Загальна інформація
Переглянути інформацію щодо вирощування культури амарант хвостатий (щириця хвостата).
Назва на латині: 
Amaranthus caudatum L..

Рослина амарант (лат. Amaranthus), або щириця належить до роду родини Амарантові, у дикій природі дуже поширеного в Америці, Індії та Китаї. Родом амарант із Південної Америки, там досі в дикій природі зростає велика частина його видів, яких сьогодні налічується близько сотні.

Історія: 

Вісім тисяч років тому амарант став, поряд із кукурудзою та бобами, однією з основних зернових культур народів, що населяли територію сучасної Мексики і Південної Америки – інків та ацтеків. Деякі види амаранту, наприклад, амарант хвостатий і амарант волотистий, вирощуються як зернові культури й донині, але є види, які вважаються бур'янами – наприклад, трава амарант блакитний або амарант загнутий. У країнах Східної Азії амарант триколірний вирощують як овочеву культуру, хоча цей же вид, як і амаранти хвостатий і печальний, часто використовують як декоративні рослини. До Європи квітка амарант потрапила завдяки іспанським морякам як прикраса для клумб, а з XVIII сторіччя вона стала вирощуватися як кормова або круп'яна культура. У перекладі з грецької слово «амарант» означає «нев'януча квітка». У нас амарант найчастіше називають щирицею, а ще оксамитником, красою або лисичими хвостами.

Репродуктивна здатність: 
Амарант у наших широтах не зносить навіть теплих зим, тому і вирощується як однорічна рослина. Наприкінці вегетативного сезону рослинні залишки амаранту збирають і утилізують. Якщо ви впевнені, що ваші амаранти не заражені шкідниками або хворобами, помістіть їхнє бадилля в компостну яму – з неї вийде гарне добриво. Використовують наземну частину амаранту і як корм для тварин, наприклад, свиней та свійської птиці, оскільки, крім якісного білка, в ньому міститься протеїн, багато каротину і вітаміну C.
Зберігає життездатність: 
Насіння амаранту не втрачає прорісності близько п'яти років.

Будова рослини

Стебло: 
Стебла в амаранту можуть бути прості або гіллясті
Листки: 
листя – чергове, цілісне, ланцетоподібне, яйцеподібне або ромбовидне, основа листової пластини витягнута в черешок, верхівка листа має виїмку і невелике загострення.Висота амаранту залежно від виду може становити лише 30 см, а може досягати і трьох метрів. У нашому кліматі амарант вирощується як однорічник.
Насіння: 
Якщо ви хочете зібрати насіння амаранту, відберіть кілька найміцніших рослин, і не зрізайте з них листя. Як тільки нижні листки на амаранті почервоніють, усохнуть і обпадуть, а стебло рослини стане білястим, виберіть сухий погожий день, зріжте суцвіття з відібраних екземплярів, починаючи з нижньої частини стебла, і помістіть їх досихати в добре провітрюване сухе приміщення. За кілька тижнів при розтиранні висохлих волотей руками зріле насіння легко висипається з коробочок, потім його залишиться тільки просіяти через дрібне сито і покласти на зберігання в коробку або паперовий пакет.
Квітки: 
Пазушні квітки золотистого, червоного, зеленого або фіолетового кольору зібрані в пучки, верхівкові – в колосоподібні волоті.
Плоди: 
Плід амаранту – коробочка з дрібним насінням. Колір рослини зелений, пурпуровий, фіолетовий, а іноді в одній рослині поєднуються всі ці кольори.

амарант хвостатий (щириця хвостата) - сорти

При наведенні на скорочення, воно розшифровується

Назва сорту Організації Рік Напрям Реком. зона
Геліос З, ВППС, ВП: 348348 - Національний ботанічний сад ім. М. М. Гришка Національної академії наук України (UA) 2011 Л, С
Рушничок З, ВППС, П: 348348 - Національний ботанічний сад ім. М. М. Гришка Національної академії наук України (UA) 2003 зріз Л