Американський горіх Пекан
Горіх пекан (Карія іллінойська, або Гікорі пекан) - деревна рослина з сімейства горіхових. Пекан родом з Північної Америки. Але сьогодні цей вид горіха, крім східних і південних районів США (де він особливо поширений в штатах Індіана, Айова, Теннесі, Міссісіпі, Техас, і ін.), росте ще в Середній Азії, Австралії, Криму і на Кавказі. Найкраще це дерево приживається в південних регіонах, що омиваються водою, - для нього важливий вологий і жаркий літній повітря.
Гість з американського континенту – горіх пекан потроху починає завойовувати увагу і любов садівників України.
Горіхи пекан становили основу раціону індіанців, які заселяли територію Америки до її відкриття Колумбом. Ними запасалися на випадок невдалого полювання або непридатності інших продуктів харчування. Горіхи пекан часто служили для мінової торгівлі. Індіанці настільки цінували цей вид дерева, що стали займатися його селекцією. Пересуваючись по материку, в різних місцях вони розкидали табори або маленькі села, навколо яких і висаджували ці дерева. Пізніше з отриманого врожаю вибирали кращі плоди-з великим горіхом всередині і тонкою шкаралупою. З пекана індіанці готували поживне молоко, з високою енергетичною цінністю. Їм поїли дітей, людей похилого віку і хворих - воно сприяло зростанню і зміцненню організму, а також відновленню сил і здоров'я.
Це листопадне дерево здатне плодоносити до 300 років і виростає до 40 метрів у висоту. Його коричневі плоди мають циліндричну форму, їх довжина рідко перевищує 3 см.через зовнішню схожість з маслинами пекан ще називають «оливковим горіхом». Усередині шкаралупи знаходяться бежеві горішки, обтягнуті в темно-коричневу шкірку. Очищені плоди пекана дуже схожі на плоди його найближчого родича - волоського горіха. Вони теж візуально нагадують» звивини головного мозку", але при цьому пекан практично не має перегородок всередині шкаралупи.
Цей горіх можна вживати в будь-якому вигляді: його їдять сирим, смаженим або сушеним. Пекан широко застосовують в кулінарії США. Він є інгредієнтом багатьох солодощів, зокрема цукерок праліне. А найбільш популярним десертом з цього горіха вважається пекановий пиріг, рецепт якого знає кожна американська домогосподарка.
Маслом з цього горіха, що нагадує за смаком оливкова, заправляють салати, страви з грибів і рису. Воно відмінно поєднується з рибою, м'ясом птиці, сирами і бальзамічним оцтом.
У Старому Світі пекан відомий з XVIII ст., хоча культура його в Європі отримала дуже слабке поширення. Великі плантації пекана є в Іспанії, Італії (Сицилія, район Мессіни), Туреччині, де його розведення також ще не має промислового значення. Вважається, що на північ від 40-ї паралелі пекан розводити ризиковано. Три поширені в культурі сорти пекана отримали вагоме значення — Мантуров, Фротчер і Дельмас, останній визнаний найкращим.
У Північній Африці пекан інтродукований в 1881 р., а перша велика група дерев пекана була посаджена в Алжирі в 1929 р., на дослідній станції в Буфарік у вигляді алеї 100 м довжини. В 1941–1946 рр. урожай трьох сортів становив: Сукцес 7,6, Елізабет — 10 і Мур 19-23 кг, а у 1948–1949 роках три дерева останнього сорту дали урожай 80-90 кг. Культура пекана поширена і на інших дослідних станціях в Марокко, в передгір'ях Атлаських гір.
Культура пекана на пострадянських територіях відома з кінця XVIII століття в південних регіонах: Ленкорань, Батумі, Чаква (біля Батумі в державний (удільний) маєток) та ін.
При радянському ладі посадки саджанців пекана, отриманих з Америки, проводились на Чорноморському узбережжі Кавказу, в країнах Середньої Азії, в Криму.
Через зміни клімату та зниження рівня ґрунтових вод на Вінниччині замість всохлих дерев саджають горіх гікорі. Зараз дерев гікорі на Вінничині трохи, але через кілька десятиліть вони стануть чи не головними породами в лісі. Чи не найбільше старих дерев вже замінили у Гайсинському районі.
Цінною є й деревина цієї унікальної рослини. Вона має оригінальний малюнок волокон та високу твердість, яка перевищує дуб. Деревина використовується для виготовлення будь-яких видів меблі.
Калорійність пекана дуже висока. Всього 100 г цих горіхів мають калорійність близько 850 калорій.
Пекан складається на 70% з жирів, на 11% з білка, на 14% з цукрів, завдяки чому пекан рекомендується при втомі і відсутності апетиту. Харчова олія пекана, нагадує за смаком і запахом оливкову, містить вітамін А, В, С, Е, залізо, кальцій, фосфор, магній, калій, цинк.
Один із різновидів вітаміну Е, який міститься в горіхах пекан, здатний стримувати ріст ракових клітин. До такого висновку прийшли дослідники з університету Пердью в Індіані.
Доведено, що препарат гамма-токоферол, виготовлений в лабораторних умовах і містить згаданий різновид вітаміну Е, умертвляє хворі клітини, залишаючи лише здорові. Вчені мають намір використовувати це відкриття для лікування раку легенів і простати. Якщо їсти їх в маленьких кількостях горіхи пекан можуть знизити рівень холестерину. У горіхах пекан більше калорій і поліненасичених жирів, ніж в інших горіхах (70%), тому його потрібно вживати помірно замість жирних продуктів.
Горіх пекан рекомендують при авітамінозі, відсутності апетиту, втоми, анемії, він добре регулює рівень тестостерону в крові і благотворно впливає на статеву систему.
Горіх пекан розмножують кількома способами: прищепленням, саджанцями і насінням. Насіння зазвичай збирають після повного дозрівання горіха – восени.
