Опис та характеристика рослини Анiс звичайний

Анiс звичайний Рис.1
Анiс звичайний Рис.2
Анiс звичайний Рис.3
Анiс звичайний Рис.4
Анiс звичайний Рис.5
Загальна інформація
Переглянути інформацію щодо вирощування культури анiс.
Інша назва (народні назви): 
бедрінець ганус, аніс, ганиж, ганус, чанус.
Назва на латині: 
Anisum vulgare Gaertn..
Назва на російській мові: 
анис обыкновенный, бедренец анисовый.
Назва на англійській мові: 
Anise.

Аніс звичайний (Pimpinella anisum L. (Anisum vulgare Gaertn.)) – однорічна трав’яниста рослина висотою 25-60 см родини Apiaceae (Umbelliferae) – зонтичні.

Історія: 

Батьківщина анісу — країни Малої Азії на Східного Середземномор'я. Як прянощі та лікарський засіб почав використовуватися ще в античні часи. Від римлян аніс потрапив до решти країн Європи. Зараз його вирощують в Іспанії, італії, Туреччині, Єгипті, Індії, Китаї, Мексиці, Чилі, США, Лівані, Греції,Ю на Кипрі, Молдові, в Середній Азії та на Кавказі, а також в багатьох інших країнах. Цікаво, що в ряді східних країн — Індії, Ірнаі, Індонезії не розрізняють аніс та фенхель.

В Україні відомий з часів Київської Руси, але у значних кількостях почав вирощуватися разом з коріандром лише з ХІХ століття.

Використання: 

Використовується як прянощі, також ефірна олія — анетоль, вживається в медицині, парфумерії, лікеро-горілчаному виробництві, в харчовій промисловості, а жирна олія — в техніці, макуха йде на корм худобі.

Аніс має солодкуватий смак та інтенсивний освіжаючий аромат. Як прянощі використовуються як плоди так і молоде листя, відцвітлі китиці та ефірна олія.

Зерна анісу, зазвичай мелені додають до солодких страв, випічки (особливо в імбирні пряники), фруктові салати, варення з меду, горіхів чи родзинок. Можна додавати його і в креми, пудинги чи солодкі каші.

Насіння та китиці анісу кладуть в маринади при консервації, кидають у компоти чи зрідка в чай. Зелене листя додають у фруктові чи овочеві салати. Молоді китиці — в овочеві супи на зразок зеленого борщу.

У східних кухнях замість анісу часто використовуються фенхель чи бадьян схожі на нього за смаком та запахом. Але не у всіх стравах можна повноцінно замінювати ці прянощі одну одною. Аніс гармоніює з коріандром, лавровим листям, часником, кропом, а часом і корицею.

Насіння та листя анісу, а також анісову олію, широко використовують у лікеро-горілчаному виробництві. На них настоюють ракію, італійську самбуку, грецьку водку узо, арак, раки, різноманітні анісові лікери та наливки (пастис, мастика, пачаран, анізетт та ін.).

Лікарські властивості: 

В медицині аніс використовується у вигляді відварів, настоянок, анісової олії, сиропів, крапель. Входить до багатьох ліків і зубних паст для покращення їх смаку.

Аніс має вітрогонну, послаблюючу, спазмолітичну, анестизуючу дію, відхаркуючі та анестизуючі властивості. Аніс стимулює травлення, знімає спазми при шлункових чи кишкових коліках, покращує апетит та зменшує метеоризм. Він використовується для лікування застуди, нежитю та захворювань верхніх дихальних шляхів, кашлю, бронхітів. Відвар анісу покращує лактацію в матері під час годовування немовлят. Анісовий чай використовується для зниження температури, і як сечогінний, протиспазматичний та заспокоюючий засіб, а також для зменшення менструальних болів, нормалізації сну та зняття стресу. Препарати з плодів анісу допомагають при запаленнях нирок та сечового міхура, виводять пісок, стимулюють секреторні функції печінки та підшлункової залози.

Однак аніс має і протипоказання, його слід обережно використовувати, особливо при хворобах шлунку та дванадцятипалої кишки, колітах, при підвищеному згортанні крові та захворюваннях серця. Анісове масло може викликати алергію.

Анісову олію використовують у косметиці, вона покращує пружність шкіри та нормалізує водно-сольовий та ліпідний обмін.

Цвіте: 

Цвіте в червні - липні, плоди дозрівають в серпні

Біологічні особливості: 

Аніс найкраще зростає на легких та середньосуглинкових чорноземах. На глинистих і піщаних ґрунтах рослина почувається некомфортно.

Аніс звичайний дуже любить світло і тепло, не переносить затінення. Для того, щоб насіння рослини проросло, температура ґрунту має бути не нижчою ніж 4–5 °C. Крім цього, достатньо високим має бути і показник зволоження чорнозему.

Особливо інтенсивно аніс починає вбирати вологу на етапі проростання насінини. Якщо ж вологи недостатньо, рослина зацвітає: на ній з’являється невелика кількість зелені та мало насіння.

Після потрапляння у ґрунт насіння анісу сходить приблизно через 17–25 днів. Залежить усе насамперед від температурного режиму: чим холодніше, тим довше часу займає проростання.

Поширення: 
Батьківщина анісу — країни Малої Азії та Східного Середземномор'я. Як прянощі та лікарський засіб почав використовуватися ще в античні часи. Від римлян аніс потрапив до решти країн Європи. Зараз його вирощують в Іспанії, Італії, Туреччині, Єгипті, Індії, Китаї, Мексиці, Чилі, США, Лівані, Греції, на Кіпрі, Молдові, в Середній Азії та на Кавказі, а також в багатьох інших країнах. Цікаво, що в ряді східних країн — Індії, Ірані, Індонезії не розрізняють аніс та фенхель. В Україні відомий з часів Київської Русі, але у значних кількостях почав вирощуватися разом з коріандром лише з XIX століття. Поширений (в Лісостепу і Степу), — тільки в культурі або як здичавілий — один вид: Pimpinella anisum— «аніс звичайний», «бедрінець ганус», або «ганиж», «ганус», «чанус» (народні назви).

Будова рослини

Стебло: 
в нього пряме, округле з боріздочками, розгалужується у верхній частині. Загальна висота рослини 30-70 сантиметрів.
Листки: 
Прикореневе листя анісу — округло-серцевидне, середнє — клиновидне, розсічене з короткими черенками, верхні листочки трироздільні і без черенків. Квіти в анісу дрібні, білі або ж рожевуваті, зібрані в складні зонтики з 6-16 променями.
Коренева система: 
Аніс має тонкий, слабкорозгалужений корінь, який проникає в ґрунт на глибину 50-60 см.
Квітки: 
Квіти в анісу дрібні, білі або ж рожевуваті, зібрані в складні зонтики з 6-16 променями.
Плоди: 
Плід — двосім'янка яйцевидної форми з слабковиділеними ребрами, має довжину 3-4 міліметри і діаметр 1,5-2,5 міліметри.

Біологічна класифікація

Домен : Ядерні
Царство : Рослини
--- : Вищі рослини
--- : Streptophytina
--- : Наземні рослини
--- : Судинні рослини
--- : Euphyllophyta
--- : Насінні
Відділ : Покритонасінні
Клас : Еудікоти
Підклас : Айстериди
Порядок : Зонтикоцвіті
Родина : селеровi
Підродина : Apioideae
Рід : Бедринець
Вид : Анiс звичайний

Анiс звичайний - сорти

При наведенні на скорочення, воно розшифровується

Культура: анiс
Назва сорту Організації Рік Напрям Група стигл. Реком. зона
Анісовий З: 909909 - Інформація відсутня 2004 лік, x сс С
Артек З, П: 366366 - Інститут ефіроолійних і лікарських рослин Української академії аграрних наук 1999 лік, x сс П