Опис та характеристика рослини багно звичайне
Багно звичайне (LЕDUM раlústrе) - рослина, що відноситься до роду Багно (LЕDUM) і сімейства Вересові (Еriсасеае). У народі називається багно і запашний багун, а також болотна одуру.
Багно звичайне являє собою вічнозелений, слабогіллястий чагарник із сильним запахом, заввишки 20-125 см. Молоді пагони з густим рудим опушенням; листя шкірясте, зимуюче, лінійно-довгасте; квітки сніжно-білі, зібрані парасольками на кінцях гілок; плоди - довгасто-овальні, залізисто-опушені коробочки. Пагони багна містять ефірну олію, основним компонентом якого є ледол і палюстрол. Знайдено також арбутин, дубильні речовини, флавоноїди.
У науковій медицині використовують облистнені пагони з квітками — НегЬа Ledi, зрідка одні листки. Траву рекомендують як відхаркувальний засіб при бронхітах, астмі, як судиннорозширюючий засіб, а також як потогінний і сечогінний засіб, при ревматизмі, подагрі, діабеті, хронічних хворобах шкіри. До складу листків і квіток багна входить ефірна олія (0,9-2%), — складовими частинами якої є спирти ледол і палюстрол, глікозид арбутин, кверцитин, органічні кислоти, смолисті й дубильні речовини. Шляхом перегонки з листків багна добувають ефірну олію, яка має сильну фітонцидну і бактерицидну дію. Лікувальні препарати з багнової олії згубно впливають на стрептококи і стафілококи, кишкову і туберкульозну палички. З олії готують мазі, які використовують для лікування ринітів і грипу, загоювання тяжких опіків. Спиртовий настій з листків ефективний при гіпертонії, посиленій частоті серцевих скорочень, при лікуванні рогівки очей.
У народній медицині листки багна використовують при лікуванні простуди, коклюшу, бронхіальної астми, стенокардії, туберкульозу легень, золотухи, ревматизму і подагри. У народі цю рослину вважають сечогінним, потогінним і тонізуючим засобом. При лікуванні багном треба дотримуватись обережності, тому що це отруйна рослина. Непомірне вживання її може призвести до тяжких наслідків.
У гомеопатії багно використовують як протиспазматичний засіб при астматичній задусі і коклюші, від корости, ревматизму, при подагрі, кровотечах, ударах, для загоювання ран.
в травні — червні.
