Опис та характеристика рослини буряк столовий

буряк столовий
Переглянути інформацію щодо вирощування культури буряк столовий.
Інша назва (народні назви): 
бурячик.
Назва на латині: 
Beta vulgaris L. var. conditiva Alef, Beta vulgaris L. ssp. vulgaris var. conditiva Alef..
Назва на російській мові: 
Свекла столовая.

Буряк (Beta) - одно- та дворічна, перехрестнозапильна трав'яниста рослина сімейства Марієвих, овочева, а також кормова і сахороностна культура. Коренева система буряків стрижнева, проникає у грунт на глибину 1,5—2 м. Вона складається з головного кореня — коренеплоду і великої кількості бічних корінців, які виходять з двох протилежних боків кожного кореня. Коренеплід умовно поділяють на три частини: головку, шийку і власне корінь, або кореневе тіло. Ці частини мають неоднакове походження і господарську цінність.

Головка (верхня частина) коренеплоду являє собою вкорочене стебло й утворюється з надсім'ядоль-ного коліна (епікотилю). На ній розміщуються бруньки і листки. Бічні корені не утворюються. Вона повністю розміщується над поверхнею грунту. На головку припадає 10—15% довжини кореня. Це найбільш здерев'яніла частина коренеплоду, в якій міститься менша кількість цукру, ніж у інших частинах. У центрі головки міститься конус наростання, де утворюються молоді листки.

Шийка розміщена між головкою і власне коренеплодом. На ній не ростуть ні листки, ні бічні корінці. Шийка — це коротка частина коренеплоду цукрових буряків (1—3 см), у кормових вона досягає 5—10 см. Шийка утворюється завдяки розростанню підсім'ядольного коліна (гшокотилю) зародка. Більша частина її розміщується над поверхнею грунту. Вегетаційний період у залежності від сорту 60-120 днів. Кожна насінина більшості сортів дає початок декільком проросткам, тому культура вимагає своєчасного проріджування. Існує і сорт одноростковою буряка (Однопаростковий).
Кореневе тіло (власне корінь) утворюється внаслідок розростання зародкового корінця. Це нижня, конічної форми частина коренеплоду, яка становить 65—70% довжини всього коренеплоду. Ця частина коренеплоду розвивається повністю в грунті і для неї характерна наявність бічних корінців.

Бічні корінці у буряків розміщуються на двох протилежних боках кореня. Більш короткі ряди бічних корінців у кормових буряків з коротким кореневим тілом. Ряди бічних корінців знаходяться в одній площині з сім'ядольними листочками. У фазі двох пар справжніх листків вони досягають 8—10 см. У дорослих рослин ці корені розростаються в боки на відстань 100-120 см. Форма коренеплодів різноманітна: конічна, циліндрична, овальна та куляста.

Історія: 

До початку н.е. з'явилися культурні коренеплідні форми буряка звичайної (у 10-11 вв. вони були відомі в Київській Русі), у 16-17 вв. - столові і кормові форми, у 18 столітті з гібридних форм кормового буряка був відібрано цукровий буряк (у 1747 році німецький вчений-хімік Андреас Зиґмунд Маргграф у своїй лабораторії виділив з білої силезського кормового буряка кристалики цукру, аналогічного очеретяному, про що і доповів на засіданні Прусскої академії наук). З кінця 19 століття й у 20 столітті культура поширилося на всі континенти.

За формою коренеплід буває округлий, плоский і циліндричний. Містить білка до 2%, цукрів 14,5%, солі калію, кальцію, магнію, фосфору. На відміну від моркви в буряку немає каротину, але більше аскорбінової кислоти.

У їжу вживають коренеплоди і листя молодих рослин, готують салати, буряківники, борщі, оладки, ікру, маринують і т.д. При ранньому споживанні (пучкового буряка) використовують молоді листя і черешки у свіжому, вареному і тушкованому виді.

Рослина волого- і світлолюбна, досить холодо- і засухостійка. Культуру вирощують на всіх континентах, в Україні - у всіх землеробських районах, окрім Криму. Буряк більш вимогливий до тепла, чим морква. Оптимальна температура для росту коренеплодів +16..+22°С. Пристосована до підвищенної засоленості ґрунтів, але вони повинні бути нейтральними і добре заправлені добривами.

Використовується: 

Для споживання у свіжому вигляді у стравах та переробки

Стебло: 
Стеблові пагони заввишки 80—150 см, у нижній частині циліндричні, у середній і верхній — ребристі, виповнені паренхімою. На кожному коренеплоді утворюється 1—12 пагонів, з яких формується кущ. Від розвитку стебел залежать типи кущів: одностеблий кущ має один головний пагін, який сильно гілкується, утворює пагони другого і третього порядків; нерівномірний кущ має 1 або 2—3 добре розвинених пагони, які помітно відрізняються від інших; рівномірний кущ складається з двох і більше стебел, майже однакових за розмірами. На стеблових пагонах утворюються листки — нижні великі черешкові з великими пластинками, вище — дрібніші, які в зоні утворення квіток переходять у приквітки. У піхвах листків поодиноко або групами по 2—6 розміщуються квітки. Стебловий пагін та бічні його розгалуження закінчуються суцвіттям — нещільним несправжнім поникаючим колосом.
Листки: 
Під час проростання насіння спочатку починають рости корінець і під-сім'ядольне коліно. Корінець при цьому піднімає кришечку плоду, виходить назовні й заглиблюється в грунт, утворюючи стрижневу кореневу систему. Сім'ядолі деякий час залишаються в гнізді плоду, засвоюють поживні речовини з перисперму насінини. Згодом внаслідок розростання підсім'ядольного коліна вони вивільнюються з гнізда плоду і виносяться на поверхню грунту. Тут вони розправляються, зеленіють і починають асимілювати вуглекислоту. Сім'ядолі перетворюються в сім'ядольні листки видовженої форми. Через 8—10 днів після з'явлення сходів з бруньки, яка міститься між сім'ядолями, виростає перша пара справжніх листків, через 2—3 дні — друга, потім третя, четверта і т.д. Всього за вегетаційний період виростає близько 50—60 (іноді до 90) листків, спіральне розміщених на головці коренеплоду. Листки, що утворилися раніше, відтісняються до периферії розетки. Перші дві пари справжніх листків асимілюють протягом 20—25 днів, після чого відмирають. Пізніше утворені листки живуть довше.
Коренева система: 
Коренева система буряків стрижнева, проникає у грунт на глибину 1,5—2 м. Вона складається з головного кореня — коренеплоду і великої кількості бічних корінців, які виходять з двох протилежних боків кожного кореня. Коренеплід умовно поділяють на три частини: головку, шийку і власне корінь, або кореневе тіло. Ці частини мають неоднакове походження і господарську цінність. Листок буряків складається з черешка і пластинки. Листкова пластинка суцільна, у перших пар листків овальна, гладенька. У старіших листків черешок видовжений, пластинка серцеподібна, близька до трикутної, з гладенькою, брижуватою або гофрованою поверхнею і хвилястими краями. Поверхня листків однієї рослини досягає 3—4 тис. см.кв. Колір їх від ясно- до темно-зеленого, форма розетки залежно від сорту може бути розлогою або піднятою. Біля основи листкових черешків на головці коренеплоду розміщуються репродуктивні бруньки, з яких на другий рік життя виростають квітконосні пагони.
Суцвіття: 
Рідкий колос.
Насіння: 
Насінина плоду оточена оплоднем, знаходиться в коробочці, прикрита кришечкою. Насінина невеликого розміру, з блискучою оболонкою. Зародок зігнутий майже кільцем навколо перисперму (поживної речовини насінини) і складається з двох сім'ядолей, між якими розміщується брунечка, підсім'ядольне коліно та зародковий корінець. Під час проростання багатонасінні буряки утворюють кілька ростків, а однонасінні — лише один.
Квітки: 
Квітки буряків двостатеві, п'ятірного типу. Оцвітина проста, у вигляді п'ятикутної чашечки зеленого кольору. В центрі квітки формується зав'язь, навколо неї — залозисте кільце, 5 тичинок, розміщених у заглибинах чашолистиків. Зав'язь напівнижня, одногнізда, стовпчик відсутній, приймочка трилопатева. Насінний зачаток напівобернений. Буряки — перехреснозапильна рослина.
Плоди: 
Плід — коробочка (несправжній горішок). У багатонасінних буряків плоди зростаються, утворюючи супліддя клубочки. Під час достигання плодів чашолистики не відпадають, а зростаються з оболонкою плоду. Тому клубочок має округло-кутасту форму з горбкуватою поверхнею. Маса 1000 клубочків — 20— 40 г, колір — жовто-бурий. Розмір клубочка (2—6 мм) залежить від кількості плодиків, з яких він утворюється. Насінина плоду оточена оплоднем, знаходиться в коробочці, прикрита кришечкою.
Цвіте: 
На другий рік вчервні-липні.
Цвіте і плодоносить: 
На другий рік вчервні-липні, а плодоносить липень-серпень.
Розмножується: 
Насінням.
Сходи: 
З глибини 2-3 см при температурі до 15 градусів.
Біологічні особливості: 

Двох-річна культура.

Проростає: 
При температурі до 10 градусів.
Поширюється: 
В Центральній частині Україні.

буряк столовий - сорти

При наведенні на скорочення, воно розшифровується

Культура: буряк столовий
Назва сорту Організації Рік Напрям Група стигл. Реком. зона Продуктив. Урож. Холодостійк. Стійк. посухи Стійк. хвороб
Єгіпос З, ВППС, П: 1013, 11631013 - Поп Врієнд Сідз Б.В.
1163 - Товариство з обмеженою відповідальністю" Свитязь"
2005 свж рс П, С
Акела З, ВППС: 11021102 - Рійк Цваан Велвер ГмбХ 2010 ср висока
Алексіс З, ВППС: 19971997 - МОРАВОСІД ЦЗ а.с 2018 Л, П, С 70 тон/га
Астар F1 З, ВППС, П: 10721072 - Краковська Ходовля і Насінництво Огродніче "Полан" Сп. з о.о. 2006 ун рс Л, П, С
Атоман З: 293
ВППС, П: 721293 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Біоальянс"
721 - Сатімекс Кведлінбург
2006 ун сс Л, П, С <=580 ц/га
Бікорес З, ВППС: 751751 - Бейо Заден Б.В. 2008 ун сс ЗГр(СТ)
Багряний З: 402
ВППС: 1781402 - Інститут овочівництва і баштанництва Української академії аграрних наук
1781 - Інститут овочівництва і баштанництва Національної академії аграрних наук України
2000 ун сс Л, П, С 35-47 тон/га висока
Бейбібіт З, ВППС: 11021102 - Рійк Цваан Велвер ГмбХ 2009 ун
Бетті З, ВППС: 17301730 - Рійк Цваан Заадтеелт єн Заадхандел Б.В. 2017 80 тон/га
Беттоло З, ВППС: 751751 - Бейо Заден Б.В. 2015
Болівар З, ВППС: 753753 - Нунемс Б.В. 1999 ун сс Л, П, С
Болтарді З, ВППС: 10501050 - Сингента Сідз Б. В. 1999 ун сс Л, П, С
Бона З, ВППС: 969969 - Моравосід спол. с р.о. 2001 ун сс Л, П висока
Бонел З, ВППС: 20862086 - Хазера Сідз Б.В. 2016 3,6 кг/сотки
Бордо 237 З, ВППС: 149149 - Всеросійський науково-дослідний інститут селекції і насінництва овочевих культур (ВИДІ) 1947 ун сс Л, П, С 45-80 тон/га
Бордо київський З, ВППС, ВП, П: 343343 - Київська дослідна станція Інституту овочівництва і баштанництва Української академії аграрних наук 2007 ун сс Л, П, С 38-43 тон/га висока
Бордо харківський З: 402
ВППС: 1781402 - Інститут овочівництва і баштанництва Української академії аграрних наук
1781 - Інститут овочівництва і баштанництва Національної академії аграрних наук України
2000 ун сс Л, П, С
Боро F1 З, ВППС, П: 751751 - Бейо Заден Б.В. 2006 ун сп Л, П, С висока висока
Бохан З, ВППС: 751751 - Бейо Заден Б.В. 2017 75 тон/га
Бохан З, ВППС: 751751 - Бейо Заден Б.В. 2017