Опис та характеристика рослини Чина посівна

чина
чина
чина
чина
чина
чина
чина
чина
чина
чина
чина
чина
чина
Переглянути інформацію щодо вирощування культури чина, чина на зелений корм, чина на сiнаж, чина на сiно.
Назва на латині: 
Lathyrus sativus L..
Назва на російській мові: 
чина.
Історія: 

Чина відноситься до давніх культур. Дрібнонасінні форми походять з Південно-Західної Азії, крупнонасінні - з басейну середземноморських країн. Вирощують чину в Індії, Ірані, Туреччині. На сортодільницях Харківської області збирають по 45 ц/га зерна чини, а за даними Павлоградської і Синельниківської сортодільниць Дніпропетровської області - 46 ц/га. У посушливих районах чина урожайніша (25-30 ц/га) за інші бобові культури, тому найбільші перспективи вона має на Південному Сході України.
При вирощуванні на зелений корм урожайність чини досягає 250-350 ц/га, у посушливах районах зменшується до 120-150 ц/га.

Використовується: 

Чину вирощують на продовольчі, кормові і технічні цілі. У зерні чини багато білка (25-34%). З неї виготовляють крупи, консерви, борошно, крохмаль. За смаковими якостями вона дещо поступається гороху і сочевиці.
Чина - високобілковий корм для худоби, з якого одержують дерть, комбікорм, зелену масу, трав'яне борошно, сіно, силос, сінаж.
На кормові цілі вирощують в суміші з вівсом, горохом, соняшником та іншими культурами.
З насіння чини можна одержувати рослинний казеїн, який використовується при виробництві фанери, тканин, пластмас.
Крім того, чина добрий медонос і є одним з кращих попередників для інших культур. Вирощують її і як сидеральну культуру.
Господарська цінність визначається також стійкістю чини до хвороб і ураження шкідниками. Посіви не обробляються отрутохімікатами проти зерноїдів, а вирощене насіння не піддають газації, оскільки шкідників в ньому немає.

Стебло: 
стебло трьохгранне, вилягає,в'ється.
Листки: 
листки однопарнопірчасті, з вусиками на кінці, листочки ланцетної форми.
Квітки: 
квітки білі рідше сині.
Біологічні особливості: 

Вимоги до температури
Чина - холодостійка культура. При температурі 1°С насіння її починає бубнявіти, а при 2-4°С - дружно проростати. Чина відноситься до культур, найстійкіших до приморозків. Сходи переносять мінус 5-8°С, а короткочасні приморозки - до мінус 10°С. Завдяки регенеративній здатності пошкоджені морозом сходи відростають і можуть дати добрий урожай.
Оптимальна середньодобова температура для цвітіння і достигання 20-22°С. Сума позитивних температур за період від сівби до достигання коливається від 1500 до 1800°С.
Вимоги до вологи
Для проростання насіння чина вбирає 101-102% води від своєї маси. Транспіраційний коефіцієнт - 400. Вона легко переносить посуху у молодому віці. Може тривалий час витримувати посуху, а якщо після неї пройдуть дощі - давати високі врожаї.
У період цвітіння і бутонізації вимоглива до вологості грунту.
Вимоги до світла
Чина - рослина довгого дня. Вимоглива до світла. У холодні, вологі роки уражається іржею, аскохітозом, формується щупле зерно. Вегетаційний період - 70-125 днів.
Вимоги до грунту
До грунтів невимоглива. Придатні різні типи грунтів, крім перезволожених і засолених. Краще всього росте на чорноземах. Потребує нейтральної чи слаболужної реакції грунту (рН 7-8).

Чина посівна - сорти

При наведенні на скорочення, воно розшифровується

Культура: чина
Назва сорту Організації Рік Напрям Група стигл. Реком. зона Урож. Якість Стійк. осипання Стійк. полягання Стійк. посухи Стійк. хвороб
Іволга З, ВППС: 18541854 - Державна установа Інститут сільського господарства степової зони Національної академії аграрних наук України 2016 3,69 тон/га 9 7 9
Сподіванка З, П: 311, 399
ВППС: 399, 1854311 - Інститут зернового господарства Української академії аграрних наук
399 - Красноградська дослідна станція Інституту зернового господарства Української академії аграрних наук
1854 - Державна установа Інститут сільського господарства степової зони Національної академії аграрних наук України
2006 зерн сс Л до 3,3 тон/га цін середня середня середня середня