Опис та характеристика рослини Дельфіній високий

Дельфіній високий Рис.1
Дельфіній високий Рис.2
Дельфіній високий Рис.3
Дельфіній високий Рис.4
Дельфіній високий Рис.5
Загальна інформація
Переглянути інформацію щодо вирощування культури Дельфіній високий.
Назва на латині: 
Delphinium elatum.
Занесено до червоної книги

«Живе мереживо», «король синіх кольорів» – ці поетичні титули дельфініум отримав не дарма, адже краса цієї квітки дійсно заворожує, його ажурні стріли можна розглядати нескінченно! Думки квітникарів розділилися в іншому: хтось впевнено зараховує цю квіткову культуру до невибагливих, а хтось переконаний, що без садівничих хитрощів дійсно королівський дельфініум не виростити.

Думки квітникарів розділилися в іншому: хтось впевнено зараховує цю квіткову культуру до невибагливих, а хтось переконаний, що без садівничих хитрощів дійсно королівський дельфініум не виростити... 

Використання: 

Використовується для декоративного оформлення групових і одиночних посадок, клумб, квітників і зрізу в букети.

Лікарські властивості: 

У народній медицині ця рослина використовується дуже давно. Його часто застосовували при лікуванні мігрені, кон’юнктивіту, захворювань шкіри, плевриту, пневмонії. Також добре відомі кровоспинні властивості цієї культури. Деякі види цієї рослини мають найбільші корисні властивості. Наприклад, дельфиниум Стафизагрия використовується в гомеопатії. Частіше усього його використовують при лікуванні шкірних і нервових захворювань.

Цвіте: 

Цвіте в червні–серпні.

Цвіте і плодоносить: 
Плодоносить у липні– вересні.
Розмножується: 

Однорічники – насінням, багаторічники – насінням і вегетативно (поділом кореневища, живцюванням).

Сходи: 
Розсада сходить через десять днів, а пересаджувати її можна через місяць
Екологічні умови: 

Екологічна амплітуда виду досить широка. Росте у гірськолісовому та субальпійському поясах в діапазоні висот 800–1600 м н. р. м. На Закарпатті виявлений в поясі букових лісів серед високотрав’я на березі потоку. У Чивчинах трапляється у зріджених ялинових лісах, на узліссях та високогірних луках, що сформувались на вологих, гумусних, збагачених карбонатами ґрунтах (порядки Adenostyletalia та Calamagrostietalia villosae). Відмічений також серед відслонень вапнякових порід, на щебенистих мілких ґрунтах у складі угруповань союзу Festuco saxatilisSeslerion bielzii. Мезофіт.

Зберігає життездатність: 
Охороняють у заказнику загальнодержавного значення «Росішний» (Закарпатська обл.) та ландшафтному заказнику місцевого значення «Чивчино-Гринявський» (ІваноФранківська обл.). Необхідно взяти під охорону місцезростання на гг. Чивчинаж та Будичевська, контролювати стан популяцій. Заборонено проведення суцільних рубок лісу в місцях зростання виду, випасання.
Поширення: 
Євразійський вид, диз’юнктивно поширений у Європі, Сибіру, Ср. Азії (гори), на пн. Монголії. В Україні — Карпати: масив Боржава (підніжжя г. Великий Верх, на нижній терасі р. Оси), Мармароські Альпи (г. Берлєбашка), Ґорґани (околиці с. Синевир Міжгірського р-ну Закарпатської обл.), Чивчини (на вершинах гг. Фатія Банулуї, Гнєтєса, Прелуки, Чивчинаж, Чивчин, Будичевська). Адм. регіони: Ів, Зк.

Будова рослини

Стебло: 
Стебло прямостояче, порожнисте.
Листки: 
Листки чергові 5–7, великі за розміром, пальчастороздільні, з довгими черешками.
Коренева система: 
Коренева система поверхнева, добре розгалужена.
Суцвіття: 
Суцвіття — розгалужена або нерозгалужена, досить нещільна китиця.
Квітки: 
Квітки зигоморфні, блакитнофіолетові, зібрані в китицю.
Плоди: 
Плід листянка.

Біологічна класифікація

Домен : Ядерні
Царство : Рослини
--- : Вищі рослини
--- : Streptophytina
--- : Наземні рослини
--- : Судинні рослини
--- : Euphyllophyta
--- : Насінні
Відділ : Покритонасінні
Клас : Еудікоти
Порядок : Жовтецевоцвіті
Родина : жовтeцевi
Рід : Дельфіній
Вид : Дельфіній високий

Дельфіній високий - сорти

При наведенні на скорочення, воно розшифровується

Назва сорту Організації Рік Напрям Реком. зона
Блу Джей З: 342342 - Інформація відсутня 2000 озл, зріз Л, П
Ланцелот З: 342342 - Інформація відсутня 2000 озл, зріз Л, П