Опис та характеристика рослини Деревій майже звичайний

Деревій майже звичайний Рис.1
Деревій майже звичайний Рис.2
Загальна інформація
Переглянути інформацію щодо вирощування культури Деревій звичайний.
Назва на латині: 
Achillea submillefolium Klok. et Krytzka.
Назва на англійській мові: 
Achillea.

Рід Деревій належить до родини Айстрових, або Складноцвітих. За різними підрахунками, він об'єднує від 100 до 200 видів. Ареал зростання — Євразія і Північна Америка.

Типовий вид роду Деревій — Деревій звичайний. Активно застосовується у медицині, використовується як пряна і декоративна рослина. Також є хорошим медоносом. Поширений у Євразії, Північній Америці, Австралії, Новій Зеландії. Росте у розріджених лісах, на узліссях, уздовж доріг, на суходільних лісових луках, уздовж берегів водоймищ, на околицях полів, також цю рослину можна зустріти на пустирях, смітниках.

Деревій звичайний – сильно пахуча багаторічна трав’яниста рослина родини Asteraceae (Compositae) – айстрові (складноцвіті), з тонким повзучим розгалуженим кореневищем, від верхівок якого відходять стебла і розетки листя.

Висота рослини – 20-80 см. Стебла деревію висхідні або прямі, майже не розгалужені, розсіяно опушені.

Цвіте деревій в червні-серпні, насіння дозріває в липні – жовтні.

Поширений деревій звичайний повсюдно. Великі запаси сировини дозволяють виробляти промислові заготовки майже у всіх областях України. Зростає на суходільних луках, лугових схилах гір, околицях полів, біля доріг, у лісосмугах, в розріджених березово-листяних лісах, серед чагарників.

Крім деревію звичайного (Achillea millefolium L.) заготовляють близькі види:

– деревій щетинистий (Achillea setacea Waldst. Et Kit.), зустрічається по всій Україні, але переважно в степовій зоні і в Криму;
– деревій паннонський (Achillea pannonica Scheele), широко поширений на території України;
– деревій благородний (Achillea nobilis L.), поширений головним чином в Лісостепу, Степу та в Криму.

Використання: 

Лікарська, ефіроолійна, косметична, медодайна, кормова й інсектицидна рослина.

Деревій як цінна лікарська рослина відомий ще з глибокої давнини. У науковій медицині використовують верхівки квітучих рослин — Herba Millefolii, зрідка листки або кошики як кровоспинний засіб, при внутрішніх кровотечах, при хворобах кишково-шлункового тракту, при зовнішніх кровотечах, запальних процесах матки, як протиконвульсивний, апетитний засіб, при порушенні обміну речовин.

Лікарські властивості: 

Для лікування використовують траву і окремо суцвіття зазначених видів деревію. Заготовляють траву деревію в період цвітіння, зрізуючи ножами, серпами верхівки стебел довжиною до 20 см без грубих нижніх частин.

Сушать сировину під навісами або на горищах під залізним дахом, розклавши тонким шаром (5-7 см) на папері або тканині, періодично перемішують. Вихід сухої сировини 20-25%.

Має кровоспинну, протизапальну, бактерицидну, антиалергічну дію, подразнює смакові рецептори і посилює секреторну активність шлунка, розширює жовчні протоки і збільшує жовчовиділення, підвищує діурез.

Цвіте: 

Цвіте деревій в червні-серпні, насіння дозріває в липні – жовтні.

Біологічні особливості: 

Багаторічні кореневищні. Світлолюбна рослина. Цвіте з червня по вересень. Плоди дозрівають в липні-жовтні. Деревій належить до рослин, які утворюють так звані «відьмині кільця». Його кореневища радіусами відходять від материнської рослини і на відстані 15-20 см дають початок новим рослинам. Після відмирання материнської рослини, яка міститься в центрі такого кола, й утворюються ці кільця.

Поширення: 
У природних умовах на території України деревій звичайний зустрічається практично в усіх районах. Росте у мішаних лісах на галявинах, в чагарниках, на лісокультурних площах, лісосіках, уздовж доріг. Надає перевагу сухим, недостатньо розвинутим типам ґрунтів. Уникає він тільки дуже вологі ґрунти.

Будова рослини

Стебло: 
40-100 см, просте або у верхній частині розгалужений, пряме, голе або злегка опушене, в нижній частині задерев’янілих.
Листки: 
Листя чергове, ланцетоподібне або лінійно-ланцетоподібне, двояко-перисто-розсічене на ланцетні або лінійні часточки. Стеблові листки сидячі, прикореневі – черешкові. Стебла і листя деревію більш-менш шерстисто-опушені.
Коренева система: 
Кореневище тонке, повзуче, від нього відходять підземні пагони.
Суцвіття: 
Суцвіття – численні дрібні кошики (близько 5 мм), білі або блідо-рожеві, утворюють на верхівці стебла складні щитки. Язичкові квітки деревію білі, рідше рожеві, трубчасті – жовті. Плоди – сріблясто-сірі плоскі сім’янки довжиною до 2 мм.
Квітки: 
утворюють щитковидні суцвіття, розташовані на верхівках стебла та його розгалуженнях. Крайові квітки однорядні, язичкові, маточкові. Серединні — трубчасті, двостатеві. Віночок білий, рожевий або червонувато-рожевий.
Плоди: 
Плід — сплющена, сіра, дрібноборозенчаста, довгаста сім'янка (до 2 мм завдовжки) без чубка або коронки.

Деревій майже звичайний - сорти

При наведенні на скорочення, воно розшифровується

Назва сорту Організації Рік Напрям Реком. зона
Еней З: 366366 - Інститут ефіроолійних і лікарських рослин Української академії аграрних наук 2009 лік С