Опис та характеристика рослини Деревій звичайний

Латинська назва роду походить від імені міфічного героя Ахіллес, який нібито першим використав цю рослину для лікування. Видова назва утворена від грецьких слів, що в перекладі означають «тисяча листків». Українська назва, очевидно, пов'язана з наявністю в рослині дубильних речовин.

Рослина має бактерицидну, протизапальну, заспокійливу і в'язку дію. Тонізує шкіру і знімає роздратування, тому він корисний при вугруватій і пористій шкірі, жирній себореї обличчя, а також при пітливості і для зміцнення волосся. Вітамін K, який міститься в рослині, підвищує міцність капілярів, сприяє зупинці кровотеч і крововиливів, загоєнню виразок і ран. Велика кількість каротину, що входить до складу трави деревію, усуває ламкість нігтів і волосся, сухість, лущення та ороговіння шкіри, протидіє появі зморшок і вугрів. Деревій підсилює жовчовиділення, стимулює функцію печінки і апетит, покращує травлення і прискорює всмоктування речовин. Його застосовують як кровоспинний засіб при діареї, дизентерії, варикозному розширенні вен, геморої, тромбозах і будь-яких кровотечах, а як протизапальний засіб при гастриті і ентериті. Як потогінний засіб препарати деревію застосовують при лихоманці та застуді.

Деревієм лікують такі захворювання та стани, як туберкульоз легенів, катар і виразка шлунка, нирковокам'яна хвороба, малярія, жіночі хвороби, енурез, недокрів'я, головний біль, гіпертонія. Також його використовують як заспокійливий засіб, засіб від безсоння, засіб від гельмінтів, засіб для посилення лактації.

Використовують при легеневому туберкульозі, колітах, панкреатиті, метеоризмі, виразці дванадцятипалої кишки і шлунка, подагрі, ревматизмі, гінекологічних патологіях, запальних захворюваннях сечостатевих органів, сечокам'яній хворобі, артритах, аритмії, гострих респіраторних захворюваннях, запамороченні, невралгії.

Лікувальними вважаються сік деревію, настій, відвар, мазь, масло і рідкий екстракт. Деякі з цих препаратів можна придбати тільки в аптеках, але частину можна приготувати самостійно.

Деревій протипоказання:

Протипоказані препарати деревію при підвищеному згортанні крові. Вагітним не рекомендовано вживання сік деревію. Але навіть якщо ви не вагітні і абсолютно здорові, тривале або надмірне вживання препаратів деревію може привести до отруєння, що супроводжується запамороченнями і появою шкірного висипання.

Деревій в гінекології та косметології:

Трава деревію в гінекології застосовується завдяки кровоспинним властивостям. Трава деревію при місячних дозволяє зменшити виділення крові. Широко відома трава деревію в косметології. Її застосовують при фурункулах, для поліпшення стану жирної, проблемної шкіри.

Трава деревію для шкіри обличчя застосовується для позбавлення від жирного блиску, очищення шкіри і додання матового відтінку.

Трава деревію для волосся ефективна проти себореї завдяки бактерицидним і протизапальним властивостям. Також вона позитивно позначається на стані ламкого волосся, запобігає їхньому випаданню. 

Деревій як цінна лікарська рослина відомий ще з глибокої давнини. У науковій медицині використовують верхівки квітучих рослин — Herba Millefolii, зрідка листки або кошики як кровоспинний засіб, при внутрішніх кровотечах, при хворобах кишково-шлункового тракту, при зовнішніх кровотечах, запальних процесах матки, як протиконвульсивний, апетитний засіб, при порушенні обміну речовин.

У листках і кошиках деревію містяться ефірна олія, вітамін K, сліди алкалоїду ахілеїну, дубильні речовини, смоли, інулін, каротин, вітамін С і фітонциди.

У народній медицині деревій вважається кровоспинним і потогінним засобом; застосовується при туберкульозі легень, виразках і катарі шлунка, нирковокам'яній хворобі, малярії, проносі, геморої, жіночих хворобах, при нічному нетриманні сечі, хворобах печінки, недокрів'ї та головних болях, при простуді, нервових хворобах і гіпертонії. Свіжі молоді листочки розтирають і використовують як кровоспинний засіб при зовнішніх ранах і носових кровотечах. Щойно видавлений сік рослини, змішаний з медом, п'ють для збудження апетиту та поліпшення обміну речовин, при хворобах печінки. Суцвіття застосовують при грижі, листки при корості і лускатому лишаю.

У гомеопатії застосовують есенцію з квітучої рослини. У ветеринарії відваром деревію лікують хвороби шлункового тракту у молодих телят.

в червні–серпні, суцвіття – кошики у щитку, квітки білі або жовтуваті.

також кореневищами, що відростають від шийки основного кореня.

Світлолюбна рослина.