Опис та характеристика рослини Гірчак перцевий

Гірчак перцевий
Гірчак перцевий
Гірчак перцевий
Гірчак перцевий
Гірчак перцевий
Гірчак перцевий
Гірчак перцевий
Гірчак перцевий
Гірчак перцевий Рис.1
Гірчак перцевий Рис.2
Інша назва (народні назви): 
перець собачий, водяний перець.
Назва на латині: 
Polygonum hydropiper L..
Назва на російській мові: 
Горец перечный, водяной перец, горен перечний.
Назва на англійській мові: 
Persicaria hydropiper.

Однорічна трав'яниста рослина (20-70 см заввишки) з слаборозвинутим стрижневим коренем з родини гречкових.

Використання: 

Лікарська, медоносна, фарбувальна рослина.Вся рослина залежно від протрав дає золотисту, жовту й сіру фарби.На пасовищах добре поїдається вівцями та іншими тваринами, за кормовою цінністю прирівнюється до вівса. Насіння — гарний корм для птахів. Як медонос дає багато нектару. Гірчак перцевий і почечуйний збирають під час цвітіння до почервоніння стебел, зрізуючи їх ножами або серпами на висоті 10-20 см від поверхні ґрунту. Сушать на горищах під залізним дахом, під наметами, в затінку, розстилаючи тонким шаром на папері або тканині. Суху сировину пакують у тюки вагою по 50 кг або в мішки по 15-20 кг. Зберігають у сухих, добре провітрюваних приміщеннях.

Кореневища гірчака зміїного заготовляють восени після відмирання його надземних частин. Їх викопують лопатами, струшують землю, обрізують надземні частини і корені, миють у холодній воді, після чого підсушують па повітрі. Сушать у печах або сушарках при температурі 50-60°, розстилаючи тонким шаром на решетах. Пакують сировину в тюки вагою по 100 кг, зберігають у сухих, добре провітрюваних приміщеннях, строк зберігання — п'ять років.

Лікарські властивості: 

У науковій медицині використовують траву гірчака перцевого — Herba Polygoni Hydropiperis. Препарати з нього рекомендують як кровоспинний засіб при геморої та маткових кровотечах. Діючим чинником гірчака перцевого є глюкозид полігопіперин, вітаміни К, А, і С, рутин, флавоноїди, дубильні речовини, органічні кислоти.

У народній медицині гірчак перцевий здавна використовують як засіб, що очищає рани і руйнує пухлини, тамує біль. Його рекомендують при хворобах шкіри, базедовій хворобі, геморої, хворобах сечового міхура, при проносах, водянці, як кровоспинне.

Зовнішньо застосовують замість гірчичників і як болезаспокійливий засіб при пухлинах. Листки мають гострий смак перцю і можуть вживатися як приправа до різних страв.

Гірчак почечуйний у науковій і народній медицині використовують як кровоспинний і сечогінний засіб, при геморої та хронічних запорах. Свіжу траву прикладають до потилиці при головних болях.

Цвіте: 

Липень - серпень.

Розмножується: 

Насіниною

Біологічні особливості: 

Тіньовитривала рослина

Поширення: 
Росте гірчак перцевий на вологих місцях у мішаних і листяних лісах, у вільшняках, на луках, по берегах водойм, канав.Поширений по всій Україні. Райони заготівель — Полісся, північна частина Лісостепу, Прикарпаття й Закарпаття. Утворює часто суцільні зарості. Запаси сировини значні.

Будова рослини

Стебло: 
пряме, вгорі трохи розгалужене, піхви майже голі, циліндричні, більш-менш цілісні.
Листки: 
чергові, ланцетні, з хвилястим цілісним краєм. Пластинки листків не зчленовані при основі з черешком.
Коренева система: 
стрижнева
Суцвіття: 
рідка довга переривчаста китиця.
Квітки: 
Оцвітина проста, віночкоподібна, рясно вкрита крапчастими залозками, зеленувато-рожева або білувато-рожева з короткими квітконіжками, 4- 5-роздільна. Тичинок шість-вісім, стовпчиків два-три, зав'язь верхня
Плоди: 
тригранний, темно-коричневий, матовий горішок, захований всередині оцвітини

Біологічна класифікація

Домен : Ядерні
Царство : Рослини
--- : Вищі рослини
--- : Streptophytina
--- : Наземні рослини
--- : Судинні рослини
--- : Euphyllophyta
--- : Насінні
Відділ : Покритонасінні
Клас : Дводольні
Порядок : Гвоздикоцвіті
Родина : гречковi
Рід : Персикарія
Вид : Гірчак перцевий