Опис та характеристика рослини гiсоп лiкарський

гiсоп лiкарський
гiсоп лiкарський
гiсоп лiкарський
гiсоп лiкарський
гiсоп лiкарський
гiсоп лiкарський
Переглянути інформацію щодо вирощування культури гiсоп лiкарський.
Назва на латині: 
Hyssopus officinalis L..

В культурі вирощують у ряді колективних та індивідуальних господарств України як ефіроолійну рослину. Подекуди, у зв'язку зі здичавінням, гісоп можна зустріти в природних умовах. До умов вирощування гісоп не дуже вибагливий.

Використовується: 

В кулінарії як відмінна приправа до салатів, борщу, підливок, м'ясних та овочевих страв, а також для надання кращого аромату та смаку лікам. Летка олія гісопу застосовується і в парфюмерному виробництві. Як харчова, рослина (пряно-смакова) вживається подібно до застосування материнки. Гісоп — один з найкращих медоносів, його квіти виділяють багато нектару та пилку. Медова продуктивність рослини становить до 330 кг з 1 гектара. Мед, який бджоли збирають з гісопу, чудової якості й дуже ароматний.

Лікарські властивості: 

Надає антисептичну, протизапальну, відхаркувальну і в'язку дію. Надає тонізуючу дію на центральну нервову систему. Застосовується при артеріальній гіпотензії, неврозах і анемії.

У народній медицині вважається непоганим засобом при запальних захворюваннях верхніх дихальних шляхів, а також при бронхіальній астмі.

Гісоп застосовують для поліпшення апетиту, при хронічній диспепсії. Його використовують при лікуванні ревматизму і у клімактеричному періоді - при «припливах» і рясній пітливості, для зменшення потовиділення.

Зовнішньо траву застосовують при кон’юнктивітах, стоматитах, ангіні.Протипоказання.
Вагітність. Трава гісопу вважається слабо отруйною, застосовувати з обережністю.

Стебло: 
Стебло чотиригранне, в основі дещо дерев'янисте, косорозташоване або лежаче біля самої основи, розгалужене, опушене. В результаті великої кількості стебел, що відходять від кореня, утворюється невеликий кущ висотою 30 - 60 см.
Листки: 
Листки ланцетовидні або лінійнолацетні, цільнокраї, загострені, покриті з обох сторін волосками, що виділяють ефірну олію.
Коренева система: 
стрижнева.
Суцвіття: 
переривчасте колосовидне.
Насіння: 
Насіння дрібне, яйцевиднозагострене, темно-бурого кольору. Маса 1000 насінин— 1,5-1,8 г.
Квітки: 
Квітки неправильні, двостатеві, яскраво-сині, іноді рожеві.
Плоди: 
Плід розпадається на 4 горішки.
Цвіте: 
в кінці літа - на початку осені.
Розмножується: 
насінням, поділом кущів, черенками, відрізками коренів.
Поширюється: 
Батьківщина гісопу - райони Південної Європи і Західної Азії. В культурі вирощують у ряді колективних та індивідуальних господарств України як ефіроолійну рослину. Подекуди, у зв'язку зі здичавінням, гісоп можна зустріти в природних умовах.

гiсоп лiкарський - сорти

При наведенні на скорочення, воно розшифровується

Назва сорту Організації Рік Напрям Група стигл. Реком. зона Урож.
Атлант З, ВППС: 348348 - Національний ботанічний сад ім. М. М. Гришка Національної академії наук України 1999 сал, спц сс Л, П, С 20-22 тон/га
Водограй З, ВППС, ВП: 348348 - Національний ботанічний сад ім. М. М. Гришка Національної академії наук України 2010 еф.-ол. Л, П
Маркіз З, ВППС, П: 348348 - Національний ботанічний сад ім. М. М. Гришка Національної академії наук України 2003 x сс Л 20-22 тон/га
Нікітський білий З, ВППС, П: 365365 - Нікітський ботанічний сад - Національний науковий центр Української академії аграрних наук 2002 фарм, x сс Кр
Світанок З, П: 323, 402
ВППС: 402, 1988323 - Закарпатський інститут агропромислового виробництва Української академії аграрних наук
402 - Інститут овочівництва і баштанництва Української академії аграрних наук
1988 - Закарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Національної академії аграрних наук України
2008