Опис та характеристика рослини гiсоп лiкарський
Рослина гісоп лікарський (лат. Hyssopus officinalis), або гісоп звичайний, або синій звіробій – вид роду Гісоп родини Губоцвіті, напівчагарник, що росте в дикому вигляді в північній Африці, західній Азії, центральній, південній і східній Європі.
У культурі гісоп вирощують у Північній Америці і майже на всій території Європи. Трава гісоп є найдавнішою лікарською рослиною, яку застосовували для лікування хворих ще Гіппократ і Діоскорид.
Молоді пагони гісопу з листям у свіжому та сушеному вигляді використовують як пряну приправу для закусок, перших і других страв. Включають гісоп і в дієтичні страви.
На самому початку XIV століття відомий лікар Арнальдо де Віланова написав поему «Салермський кодекс здоров'я», присвячену лікарським рослинам.
В культурі вирощують у ряді колективних та індивідуальних господарств України як ефіроолійну рослину. Подекуди, у зв'язку зі здичавінням, гісоп можна зустріти в природних умовах. До умов вирощування гісоп не дуже вибагливий.
В кулінарії як відмінна приправа до салатів, борщу, підливок, м'ясних та овочевих страв, а також для надання кращого аромату та смаку лікам. Летка олія гісопу застосовується і в парфюмерному виробництві. Як харчова, рослина (пряно-смакова) вживається подібно до застосування материнки. Гісоп — один з найкращих медоносів, його квіти виділяють багато нектару та пилку. Медова продуктивність рослини становить до 330 кг з 1 гектара. Мед, який бджоли збирають з гісопу, чудової якості й дуже ароматний.
Особливо апетитного присмаку він надає стравам із гороху, бобів та квасолі. Молода зелень забезпечить екзотику салатам. Використовують його також у засолюванні огірків, помідорів і навіть маслин.
Надає антисептичну, протизапальну, відхаркувальну і в'язку дію. Надає тонізуючу дію на центральну нервову систему. Застосовується при артеріальній гіпотензії, неврозах і анемії.
У народній медицині вважається непоганим засобом при запальних захворюваннях верхніх дихальних шляхів, а також при бронхіальній астмі.
Гісоп застосовують для поліпшення апетиту, при хронічній диспепсії. Його використовують при лікуванні ревматизму і у клімактеричному періоді - при «припливах» і рясній пітливості, для зменшення потовиділення.
Зовнішньо траву застосовують при кон’юнктивітах, стоматитах, ангіні. Протипоказання. Вагітність. Трава гісопу вважається слабо отруйною, застосовувати з обережністю.
Триває цвітіння гісопу з червня по жовтень. Аромат рослини приваблює в сад бджіл: будь-який вид гісопу є медоносом. Насіння гісопу, що достигає у другій половині серпня, зберігає прорісність три-чотири роки. Рослина має сильний пряний аромат і залишається зеленою навіть із настанням зими.
Розмножують цю овочеву рослину насінням, живцями і розподілом куща. Посів проводять ранньою весною за схемою 50х5. Глибина закладання насіння - до 1 см. Сходи покажуться на 10-14 день. В період росту рослини, грунт треба підтримувати пухким і чистим. За правильного догляду урожай зелені одержують вже в перший рік. Однак чим посіви старші, тим урожайніші.
Будова рослини
гiсоп лiкарський - сорти
При наведенні на скорочення, воно розшифровується
Назва сорту | Організації | Рік | Напрям | Група стигл. | Реком. зона | Урож. | Холодостійк. | Стійк. полягання | Стійк. посухи |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Атлант | З, ВППС: 348348 - Національний ботанічний сад ім. М. М. Гришка Національної академії наук України (UA) | 1999 | сал, спц | сс | Л, П, С | 20-22 тон/га | |||
Водограй | З, ВППС, ВП: 348348 - Національний ботанічний сад ім. М. М. Гришка Національної академії наук України (UA) | 2010 | еф.-ол. | Л, П | |||||
Маркіз | З, ВППС, П: 348348 - Національний ботанічний сад ім. М. М. Гришка Національної академії наук України (UA) | 2003 | x | сс | Л | 20-22 тон/га | |||
Нікітський білий | З, ВППС, П: 365365 - Нікітський ботанічний сад - Національний науковий центр Української академії аграрних наук | 2002 | фарм, x | сс | Кр | ||||
Національний | З, ВППС: 20522052 - Дослідна станція лікарських рослин Інституту агроекології і природокористування Національної академії аграрних наук України (UA) | 2017 | лік, мед | С, Л | 0.47 тон/га | 9 | 9 | ||
Небокрай | З, ВППС, ВП: 17081708 - Дослідна станція "Маяк" Інституту овочівництва і баштанництва Національної академії аграрних наук України (UA) | 2020 | овоч | Л, П | 9 | 7 | 7 | ||
Світанок | З, П: 323, 402 ВППС: 402, 1988323 - Закарпатський інститут агропромислового виробництва Української академії аграрних наук 402 - Інститут овочівництва і баштанництва Української академії аграрних наук (UA) 1988 - Закарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Національної академії аграрних наук України (UA) | 2008 |