Опис та характеристика рослини гiсоп лiкарський

гiсоп лiкарський
гiсоп лiкарський
гiсоп лiкарський
гiсоп лiкарський
гiсоп лiкарський
гiсоп лiкарський
гiсоп лiкарський Рис.1
гiсоп лiкарський Рис.2
гiсоп лiкарський Рис.3
гiсоп лiкарський Рис.4
Загальна інформація
Переглянути інформацію щодо вирощування культури гiсоп лiкарський.
Назва на латині: 
Hyssopus officinalis L..
Назва на російській мові: 
Гисоп.

Рослина гісоп лікарський (лат. Hyssopus officinalis), або гісоп звичайний, або синій звіробій – вид роду Гісоп родини Губоцвіті, напівчагарник, що росте в дикому вигляді в північній Африці, західній Азії, центральній, південній і східній Європі.

У культурі гісоп вирощують у Північній Америці і майже на всій території Європи. Трава гісоп є найдавнішою лікарською рослиною, яку застосовували для лікування хворих ще Гіппократ і Діоскорид.

Молоді пагони гісопу з листям у свіжому та сушеному вигляді використовують як пряну приправу для закусок, перших і других страв. Включають гісоп і в дієтичні страви.

На самому початку XIV століття відомий лікар Арнальдо де Віланова написав поему «Салермський кодекс здоров'я», присвячену лікарським рослинам. 

В культурі вирощують у ряді колективних та індивідуальних господарств України як ефіроолійну рослину. Подекуди, у зв'язку зі здичавінням, гісоп можна зустріти в природних умовах. До умов вирощування гісоп не дуже вибагливий.

 

Використання: 

В кулінарії як відмінна приправа до салатів, борщу, підливок, м'ясних та овочевих страв, а також для надання кращого аромату та смаку лікам. Летка олія гісопу застосовується і в парфюмерному виробництві. Як харчова, рослина (пряно-смакова) вживається подібно до застосування материнки. Гісоп — один з найкращих медоносів, його квіти виділяють багато нектару та пилку. Медова продуктивність рослини становить до 330 кг з 1 гектара. Мед, який бджоли збирають з гісопу, чудової якості й дуже ароматний.

Особливо апетитного присмаку він надає стравам із гороху, бобів та квасолі. Молода зелень забезпечить екзотику салатам. Використовують його також у засолюванні огірків, помідорів і навіть маслин.

Лікарські властивості: 

Надає антисептичну, протизапальну, відхаркувальну і в'язку дію. Надає тонізуючу дію на центральну нервову систему. Застосовується при артеріальній гіпотензії, неврозах і анемії.

У народній медицині вважається непоганим засобом при запальних захворюваннях верхніх дихальних шляхів, а також при бронхіальній астмі.

Гісоп застосовують для поліпшення апетиту, при хронічній диспепсії. Його використовують при лікуванні ревматизму і у клімактеричному періоді - при «припливах» і рясній пітливості, для зменшення потовиділення.

Зовнішньо траву застосовують при кон’юнктивітах, стоматитах, ангіні. Протипоказання. Вагітність. Трава гісопу вважається слабо отруйною, застосовувати з обережністю.

Цвіте: 

Триває цвітіння гісопу з червня по жовтень. Аромат рослини приваблює в сад бджіл: будь-який вид гісопу є медоносом. Насіння гісопу, що достигає у другій половині серпня, зберігає прорісність три-чотири роки. Рослина має сильний пряний аромат і залишається зеленою навіть із настанням зими.

Розмножується: 

Розмножують цю овочеву рослину насінням, живцями і розподілом куща. Посів проводять ранньою весною за схемою 50х5. Глибина закладання насіння - до 1 см. Сходи покажуться на 10-14 день. В період росту рослини, грунт треба підтримувати пухким і чистим. За правильного догляду урожай зелені одержують вже в перший рік. Однак чим посіви старші, тим урожайніші.

Сходи: 
Насіння гісопу лікарського проростає при температурі 6-8 °С. Рослини другого і наступних років життя навесні відростають при температурі 5-6 °С. Оптимальна температура для росту й розвитку 18-25 °С.
Поширення: 
Батьківщина гісопу - райони Південної Європи і Західної Азії. В культурі вирощують у ряді колективних та індивідуальних господарств України як ефіроолійну рослину. Подекуди, у зв'язку зі здичавінням, гісоп можна зустріти в природних умовах.

Будова рослини

Стебло: 
Стебло чотиригранне, в основі дещо дерев'янисте, косорозташоване або лежаче біля самої основи, розгалужене, опушене. В результаті великої кількості стебел, що відходять від кореня, утворюється невеликий кущ висотою 30 - 60 см.
Листки: 
Листки ланцетовидні або лінійнолацетні, цільнокраї, загострені, покриті з обох сторін волосками, що виділяють ефірну олію.
Коренева система: 
корінь у гісопу дерев'янистий.
Суцвіття: 
переривчасте колосовидне.
Насіння: 
Насіння дрібне, яйцевиднозагострене, темно-бурого кольору. Маса 1000 насінин— 1,5-1,8 г. Насіння дозріває в середині серпня.
Квітки: 
Квітки неправильні, двостатеві, яскраво-сині, іноді рожеві.
Плоди: 
Плід розпадається на 4 горішки.

гiсоп лiкарський - сорти

При наведенні на скорочення, воно розшифровується

Назва сорту Організації Рік Напрям Група стигл. Реком. зона Урож. Холодостійк. Стійк. полягання Стійк. посухи
Атлант З, ВППС: 348348 - Національний ботанічний сад ім. М. М. Гришка Національної академії наук України (UA) 1999 сал, спц сс Л, П, С 20-22 тон/га
Водограй З, ВППС, ВП: 348348 - Національний ботанічний сад ім. М. М. Гришка Національної академії наук України (UA) 2010 еф.-ол. Л, П
Маркіз З, ВППС, П: 348348 - Національний ботанічний сад ім. М. М. Гришка Національної академії наук України (UA) 2003 x сс Л 20-22 тон/га
Нікітський білий З, ВППС, П: 365365 - Нікітський ботанічний сад - Національний науковий центр Української академії аграрних наук 2002 фарм, x сс Кр
Національний З, ВППС: 20522052 - Дослідна станція лікарських рослин Інституту агроекології і природокористування Національної академії аграрних наук України (UA) 2017 лік, мед С, Л 0.47 тон/га 9 9
Небокрай З, ВППС, ВП: 17081708 - Дослідна станція "Маяк" Інституту овочівництва і баштанництва Національної академії аграрних наук України (UA) 2020 овоч Л, П 9 7 7
Світанок З, П: 323, 402
ВППС: 402, 1988323 - Закарпатський інститут агропромислового виробництва Української академії аграрних наук
402 - Інститут овочівництва і баштанництва Української академії аграрних наук (UA)
1988 - Закарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Національної академії аграрних наук України (UA)
2008