Опис та характеристика рослини Груша звичайна
Груша звичайна – дерево заввишки 3-20 метрів. Нижня частина стовбура дерева груші сіра, з потрісканою корою, гілки червонуваті або коричневі. Листя круглі або яйцеподібні, шкірясті, блискучі, дрібнозубчасті.
Груша звичайна або домашня (Pyrus communis або Pyrus domestica) в ботаніці класифікується як вид роду Груша і входить в сімейство розоцвітих. Спочатку вона з'явилася на території Азії і Східної Європи. Для гарного росту дерева необхідна достатня кількість сонячного світла, а також оброблена і родючий грунт. У висоту дерева сягають не більше тридцяти метрів. Живуть вони в середньому п'ятдесят років. Розведення дерева проводиться шляхом висаджування живців, саджанців або насіння.
На даний момент грушу вирощують практично всюди. Зараз вона займає друге місце на планеті серед усіх зерняткових дерев по площі посадки і масі врожаю. Найбільш поширена вона в Європі і Північній Америці. Виведено більше п'яти тисяч сортів груші, які відрізняються часом дозрівання плодів і їх основними характеристиками.У Росії розведенням груші займаються в основному на півдні, особливо – на території Центрального Чорнозем'я, Поволжя, а також Ростовської області і на Північному Кавказі. Але і в інших кліматичних поясах нашої неосяжної батьківщини ця культура – не рідкість. У багатьох садових селищах груша з чудовими за своїми смаковими якостями плодами зустрічається і в північних областях.
Груша - посередній весняний медонос, що дає підтримуючий взяток. Медо-продуктивність 15-20 кг з 1 га.
Плоди груші містять цукри (9-10 %), яблучну, лимонну кислоти (до 1 %), дубильні й пектинові речовини, ефірні олії, ферменти, мінеральні солі, вітамін С (12 — 22 мг%), каротин і вітамін В1. Улежані плоди смачніші.
Плоди груші вживають у їжу свіжими, сухими. Вони застосовуються в безалкогольній, лікеро-горілчаній та інших галузях харчової промисловості, для виробництва соків, сиропів, екстрактів, вин, начинок, квасу. Плоди є сировиною для приготування оцту, грушевої гірчиці. Сухі плоди служать сурогатом чаю й кави.
У Дагестані сушені груші перемелюються на борошно та додаються до кукурудзяного чи ячмінного борошна. Суміш називають «чілікані» і використовують для приготування млинців, солодкого печива.
Насіння груші містить до 35 % жирної олії, а також білкові речовини.
Деревина груші міцна, щільна, прекрасно полірується й фарбується, при забарвленні чорним лаком подібна до чорного дерева. Використовують для виготовлення токарних і столярних виробів, меблів, музичних інструментів, креслярських приладів.
Груша — посередній весняний медонос, що дає підтримуючий взяток. Медопродуктивність 15-20 кг з 1 га. У народній медицині плоди груші рекомендують як в'яжучий засіб при розладах шлунка, відвар з них як протигарячковий, а сік і настої — як сечогінний засіб.
У корі молодих дерев міститься 4-7 % танідів. У корі, листках і в соку плодів груші містяться барвники, за допомогою яких тканини фарбують у коричневий, жовтий, ніжно-рожевий і фіолетовий кольори. Камбіальний шар використовують для фарбування килимів. У садово-парковій культурі грушу застосовують для групових і поодиноких посадок, створення алей, у молодому віці — для високих живоплотів. Це газостійка рослина. Груша звичайна є родоначальником культурних сортів груш.
Ціниться в полезахисних і прибалкових посадках як посухо- й вітростійка порода. Насіння груші використовують як посівний матеріал в плодових розсадниках для створення підщеп для культурних сортів груш.
У полезахисному лісорозведенні особливо ціниться груша маслинколиста. Завдяки посухостійкості, морозостійкості, невибагливості до ґрунту, солевитривалості її використовують для закріплення кам'янистих схилів, ярів і балок. Крім того, вона біологічно стійка в лісових умовах, добре витримує запиленість і загазованість повітря, придатна для декорування схилів, створення живоплотів, контрастних груп на газонах.
Для лікування використовують плоди груші звичайної. Заготовляють їх у період дозрівання і вживають в їжу в свіжому вигляді, або готують з них сік, сироп, варення, повидло, цукати, або сушать на свіжому повітрі, в печах або сушарках. Сухі плоди зберігають в мішках.
В народній медицині свіжі плоди або виготовлену з них наливку використовують як в'яжучий засіб при розладах шлунка і кишечника, відвар сушених плодів вживають при кашлі, проносі, як жарознижувальний та протигарячковий засіб, а грушевий сік — як сечогінний засіб при нирковокам'яній хворобі.
Споживають плоди груші свіжими, сушеними, печеними, вареними і квашеними, їх переробляють на соки, повидло і квас.
Свіжі плоди краще вживати після влежування, бо при цьому зменшується кількість дубильних речовин, знижується кислотність, а крохмаль частково переходить у цукор.
руша за своїми властивостями – чи не найкорисніший фрукт. В її плодах містяться вітаміни А, Е, С, К, а також безліч вітамінів групи В і багато різних мінералів: калій, фосфор, натрій, фолієва кислота, кальцій.У медицині фрукт є загальновизнаним дієтичним продуктом і рекомендується до застосування в якості натурального джерела енергії. Багатий мінеральний склад і надкорисну властивості фрукта допомагають боротися зі великим числом різних захворювань:
- кальцій, магній і фосфор зміцнюють кісткову тканину;
- фолієва кислота покращує систему кровообігу;
- натрій допомагає підтримувати кислотно-лужний баланс і роботу підшлункової залози;
- калій нормалізує роботу серця, знижує рівень холестерину і покращує обмінні процеси;
- арбутин знижує ризики захворювання простатитом;
- дубильні речовини допомагають при діареї.
У плодах фрукта міститься фруктоза і дуже мале число калорій (близько 50 кКал / 100 г), тому вона воістину неоціненна в якості дієтичного харчування і рекомендується для постійного застосування при цукровому діабеті.
Квітень-травень.
Пагонами.
Будова рослини
Біологічна класифікація
Домен : ЯдерніЦарство : Рослини
--- : Вищі рослини
--- : Streptophytina
--- : Наземні рослини
--- : Судинні рослини
--- : Euphyllophyta
--- : Насінні
Відділ : Покритонасінні
Клас : Еудікоти
Підклас : Розиди
Інфраклас : розиди
Надряд : Rosales
Порядок : Розоцвіті
Родина : розовi
Підродина : Мигдалеві
Триба : Pyreae
Підтриба : Pyrinae
Рід : Груша
Вид : Груша звичайна
Груша звичайна - сорти
При наведенні на скорочення, воно розшифровується
Назва сорту | Організації | Рік | Напрям | Група стигл. | Реком. зона | Продуктив. | Урож. | Якість | Холодостійк. | Стійк. осипання | Стійк. посухи | Стійк. хвороб |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Ізумрудна | З, П: 359359 - Кримська дослідна станція садівництва Інституту садівництва Української академії аграрних наук | 1994 | свж | зим | С | висока | 240-410 ц/га | слеж | висока | висока | ||
Ізюминка Криму | З, П: 359359 - Кримська дослідна станція садівництва Інституту садівництва Української академії аграрних наук | 1995 | свж | зим | С | слеж | ||||||
ІС 2-10 | З, ВППС, П: 344344 - Інститут садівництва Української академії аграрних наук (UA) | 2000 | підщ. | Л, П, С | вище середньої | середня | ||||||
ІС 4-6 | З, ВППС, П: 344344 - Інститут садівництва Української академії аграрних наук (UA) | 2000 | підщ. | Л, П, С | ||||||||
Абафет | З, ВППС: 12901290 - Закрите акціонерне товариство "Кримська фруктова компанія" (UA) | 2008 | ун | Л, П, С | ||||||||
Ампір | З, ВППС, ВП: 23142314 - Дослідна станція помології ім. Л.П. Симиренка Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України (UA) | 2020 | ун | літ | Л, П | 25.8 тон/га | 9 | |||||
Бере Боск | З: 1010 П: 344, 18501010 - Заявник не зареєстрований (UA) 344 - Інститут садівництва Української академії аграрних наук (UA) 1850 - Мелітопольська дослідна станція садівництва імені М.Ф. Сидоренка Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України (UA) | 1950 | свж | осін | Л, С | 152 ц/га | низька | висока | ||||
Бере Десятова | З, ВППС, ВП, П: 344344 - Інститут садівництва Української академії аграрних наук (UA) | 2006 | свж | рс | Л, С | 9 | ||||||
Бере Жіффар | З: 10101010 - Заявник не зареєстрований (UA) | 1928 | свж | літ | С, Л, П | |||||||
Бере київська | З, ВППС, П: 344344 - Інститут садівництва Української академії аграрних наук (UA) | 1991 | свж | зим | Л | 185-200 ц/га | влеж | висока | висока | |||
Бере прекос Мореттіні | З: 10101010 - Заявник не зареєстрований (UA) | 1982 | свж | літ | С | |||||||
Буковинка | З, ВППС: 433433 - Придністровська дослідна станція садівництва Буковинського інституту агропромислового виробництва Української академії аграрних наук (UA) | 1997 | ун | осін | Л | 201 ц/га | ||||||
Бурштинова | З: 433 ВППС: 1940433 - Придністровська дослідна станція садівництва Буковинського інституту агропромислового виробництва Української академії аграрних наук (UA) 1940 - Придністровська дослідна станція садівництва Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України (UA) | 2012 | ун | осін | Л | 9 | висока | висока | ||||
Вікторія | З, П: 325 ВППС: 1850325 - Інститут зрошуваного садівництва ім. М.Ф. Сидоренка Української академії аграрних наук (UA) 1850 - Мелітопольська дослідна станція садівництва імені М.Ф. Сидоренка Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України (UA) | 1988 | ун | осін | Л, С | |||||||
Вільямс | З: 1010 П: 325, 3441010 - Заявник не зареєстрований (UA) 325 - Інститут зрошуваного садівництва ім. М.Ф. Сидоренка Української академії аграрних наук (UA) 344 - Інститут садівництва Української академії аграрних наук (UA) | 1950 | ун | літ | С, Л | |||||||
Вільямс Руж Дельбара | З: 1010 П: 325, 3441010 - Заявник не зареєстрований (UA) 325 - Інститут зрошуваного садівництва ім. М.Ф. Сидоренка Української академії аграрних наук (UA) 344 - Інститут садівництва Української академії аграрних наук (UA) | 1988 | свж | літ | С | |||||||
Віра | З, ВППС, ВП: 424424 - Інститут помології ім. Л.П. Симиренка Української академії аграрних наук (UA) | 2009 | Л | |||||||||
Вітчизняна | З, П: 359359 - Кримська дослідна станція садівництва Інституту садівництва Української академії аграрних наук | 1969 | свж | зим | С | висока | 208-335 ц/га | слеж | висока | висока | ||
Васса | З, П: 359359 - Кримська дослідна станція садівництва Інституту садівництва Української академії аграрних наук | 1979 | свж | зим | С | висока | 257-410 ц/га | слеж | висока | |||
Вдала | З, ВППС, ВП: 424424 - Інститут помології ім. Л.П. Симиренка Української академії аграрних наук (UA) | 2009 | Л |