Іриси Спуріа

Спуріа іриси - дуже цікавий, але, на жаль, маловідомий і малопоширений у нас клас ірисів.

Кожен вид ірисів Спуріа  дуже своєрідний. В перекладі «spuria» – означає «несправжній». Відрізняються вони від інших видів роду IRIS багатьма ознаками, які проявляються на різних стадіях розвитку рослин, починаючи з насінини і закінчуючи умовами вирощування. Серед них  є і вічнозелені види, напр. i. foetidissima, що зустрічається на Середземноморському  узбережжі Європи та Північної Африки. Невелика популяція із цих рослин інтродукована в Криму.  Три роки ці рослини, вирощені з насіння, отриманого із США, ростуть і успішно зимують під сухим накриттям на Полтавщині. Цвітіння їх досягти іще не вдалося, хоча надія на це не втрачена. За рахунок свого вічнозеленого листя ці іриси можуть  легко прикрасити як влітку так і взимку  бордюр чи рокарій (висота рослин до 30 см).Найважливішими є дві ознаки  ірисів Спуріа:  їхня насіннева коробочка має різко випуклі, попарно зближені поздовжні ребра і довгий гострий носик. В сонячну погоду на поверхні квітки проступає нектар і цим квітка приманює до себе багато комах, в тому числі і велику кількість мурашок.

Батьківщиною ірисів Спуріа  можна вважати південно-східні і північно-західні регіони Китаю, де і зараз росте близько 60 різних видів роду Ірис. Як відмічає доктор біологічних наук  Г.І. Родіоненко ,  із Китаю Спуріа  іриси  перемістилися в Туркменію, Західну Європу, Північний Кавказ і Причорномор’я та Малу Азію. Найбільше ж вони поширені на Каспійському  узбережжі  (Дагестан),  Закавказзі та Ірані.

Порівняно з культурою Борідкових  ірисів культура ірису Спуріа  дуже і дуже молода. На   сьогоднішній день серйозно займаються селекцією цих ірисів кілька  гібридизаторів із США , Канади та Б. Блайз із Австралії.  До селекції залучені в більшості  представники високорослих ірисів  Спуріа.

За екологічними особливостями Спуріа  можна розділити на три групи.  Перша група – це ті, що ростуть по берегах річок і вологих долин (i. мusulmanica, i.curthaliniae, i.pseudonotha).  Не слід їх плутати з i. рseudocorus (ірис болотний), який належить до іншої групи ірисів. Всі Спуріа першої групи дуже декоративні, квіти мають різноманітних відтінків від ніжно-блакитного  інколи білого  до темно-фіолетового. Зустрічаються і двоколірні. Листя їх щільне темно-зелене з граціозними квітконосами, що величаво піднімаються над ним. Квіти в період масового квітування нагадують міріади метеликів, що скупчилися над масивом густого листя і тріпочуть під легким подихом вітру. Здається, що перебуваєш в казковому диво-саду.  Враження незабутнє . Особливо широко в селекції США застосовують і. карталінський, оскільки на його квітконосах квіти розміщені красивими ярусами і не закривають одна одну. Один із сіянців i.musulmanica з красивою фіолетово-синьою квіткою був зареєстрований  Г.І.Родіоненко як сорт Ленкорань і зараз успішно вирощується в садах України , СНГ  та США.

Найпростіші з них схожі на відомі всім голландські іриси, а сучасні сорти значно перевершують їх за розмірами, яскравості кольорів і досконалості форми, що перегукується з формою квіток орхідей.

Великою перевагою Спуріа ірисів є тривалість життя квітки.

На відміну від бородатих ірисів, одна квітка Спуріа живе до одного тижня, а все цвітіння розтягується на кілька тижнів.

Спуріа іриси дуже ефектні як в аранжуванні, так і в саду, де гарні для задніх планів квітників, прикрашаючи сад не тільки квітами, а й високою соковитою мечоподібної листям.

Зацвітаючи на три тижні пізніше високих бородатих ірисів, вони також розширюють загальний період цвітіння ірисів в саду.

Спуріа іриси вважаються самими зірковими і престижними представниками свого роду. Вони не можуть потягатися за поширеністю ні з бородатими ірисами, ні навіть з сибірськими, а у нас і зовсім залишаються ексклюзивною новинкою і рідко трапляються в каталогах, але за цвітінням і його красі вони абсолютно неповторні.

Якщо всі інші іриси схожі між собою і легко впізнаються за формою, то представники групи Спуріа завжди здаються дивиною і вже точно найбільш оригінальні Серед всіх ірисів.

Набагато краще адаптовані до умов України сорти, що відібрані з природи, такі як Фрігія, Молдова та Ленкорань.  Звісно, вони за декоративністю уступають деяким зарубіжним сортам, але мають неабиякий плюс – адаптованість до клімату північних регіонів.

В Україні  ще мало уваги  приділяється  гібридизації Спуріа.  А це варто робити. В колекціях наших ірисівників  (до речі, таких дуже мало) є як видові Спуріа  так і сучасні сорти екстра-класу.  В  моїй колекції  поряд з сортовими Спуріа  велике місце займають високо -декоративні види Спуріа, що вирощуються  з насіння та успішно інтродукуються , а також використовуються в гібридизації.