Опис та характеристика рослини Жимолость синя
Рослина жимолость (лат. Lonicera) – типовий рід родини Жимолостеві, представлений приблизно двомастами видами в'юнких, повзучих або прямостоячих чагарників. Латинську назву жимолость отримала на честь німецького науковця Адама Лоніцера, хоча Карл Лінней віддавав перевагу назві «капріфоль» – саме жимолость капріфоль (запашна) найчастіше вирощувалася тоді в європейських садах.
У природі жимолость поширена в Північній півкулі, але найбільше видів цієї рослини зростає в Східній Азії та Гімалаях. Сьогодні в садах культивується як в'юнка жимолость, вирощувана найчастіше для вертикального озеленення, так і жимолость садова, що викликає зацікавлення і як декоративна рослина, і як джерело смачних та корисних плодів.
Декоративне, їстівне, протиерозійне.
У плодах жимолості містяться цукри (галактоза, сахароза, глюкоза і фруктоза), органічні кислоти (щавлева, бурштинова, лимонна і яблучна), провітамін А, вітамін С, вітаміни В1, В2, В9, мікроелементи (калій, магній, залізо, кремній, кальцій, фосфор, натрій, йод, цинк і мідь), а також пектини та дубильні речовини. У зв'язку з цим ягоди жимолості здатні підвищувати шлункову секрецію і підсилюють переварюючу властивість шлункового соку. Мають вони жовчогінну, сечогінну, антицинготну, загальнозміцнюючим, в'язким, проносним, протигрибковим, противірусну, антиоксидантну і антибактеріальну дію. Народні цілителі використовують їх при лікуванні хвороб шлунка, проносів і запорів, гіпертонії, анемії, а також з лікувально-профілактичною метою, як жарознижуюче, сосудоукрепляющее і полівітамінний засіб при серцево-судинних захворюваннях. Сік ягід жимолості виводить лишаї, відвар ягід очищає очі, знімає больові відчуття в роті і горлі. Користь жимолості не тільки в її їстівних ягодах - корисні і неїстівні види рослини, такі, як жимолость каприфоль. Наприклад, відваром з її гілок лікують нирки, підвищують апетит у ослаблених затяжний хворобою людей, миють голову для зміцнення коренів волосся. Тибетські цілителі застосовують препарати з кори жимолості як болезаспокійливий засіб при головному болю і суглобовому ревматизмі. Відваром кори і гілок жимолості лікують водянку. Екстракт жимолості, що володіє отшелушивающим дією, застосовується при лікуванні екземи. Вміщені в рослині вітаміни, поліфеноли, глікозиди, таніни і катехіни роблять жимолость не просто корисним, а іноді необхідним цілющим засобом.
Цвіте в червні — на початку липня.
Жимолость розмножується насінням, діленням куща, зеленими, здеревілими і комбінованими живцями, а також відведеннями. У кожного з цих способів є свої плюси і свої мінуси. Наприклад, розмноження їстівної жимолості насінням здійснити нескладно, але в зв'язку з тим, що жимолость рослина перекрестноопиляемое, властивості батьків в потомстві не зберігаються і, як правило, нові рослини поступаються в якості батьківським. Тому насіннєвий спосіб розмноження використовується в основному для селекційних експериментів. Діленням куща можна розмножувати рослини, яким вже виповнилося 6 років, а коли куща жимолості виповниться 15 років, це буде вже занадто складно зробити навіть за допомогою сокири і пилки. Тому найефективнішими способами розмноження можна вважати живцювання жимолості і розмноження відводками. І тим не менше ми готові дати вам інформацію про кожного з цих способів, щоб ви самі визначили, який з них вам більше підійде.
Будова рослини
Біологічна класифікація
Домен : ЯдерніЦарство : Рослини
--- : Вищі рослини
--- : Streptophytina
--- : Наземні рослини
--- : Судинні рослини
--- : Euphyllophyta
--- : Насінні
Відділ : Покритонасінні
Клас : Еудікоти
Підклас : Айстериди
Порядок : Черсакоцвіті
Родина : Жимолостеві
Вид : Жимолость синя
Жимолость синя - сорти
При наведенні на скорочення, воно розшифровується
Назва сорту | Організації | Рік | Напрям | Група стигл. | Реком. зона | Урож. | Холодостійк. | Стійк. осипання | Стійк. хвороб |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Алісія | З, ВППС, ВП: 403403 - Краснокутський науково- дослідний центр садівництва Інституту садівництва Української академії аграрних наук (UA) | 2010 | |||||||
Богдана | З: 141, 403141 - Всеросійський науково-дослідний інститут рослинництва ім. М.І. Вавилова 403 - Краснокутський науково- дослідний центр садівництва Інституту садівництва Української академії аграрних наук (UA) | 2000 | ун | сс | Л | ||||
Дончанка | З, П: 317317 - Донецький ботанічний сад Національної академії наук України | 2001 | ун | рс | С, Л | ||||
Світанок | З, ВППС, ВП: 25162516 - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФРУТЕК» (UA) | 2022 | ун | сс | Л, П, С | С: 9,4 тон/га Л: 9,4 тон/га П: 9,4 тон/га | |||
Скіфська | З, П: 317317 - Донецький ботанічний сад Національної академії наук України | 2001 | ун | рс | С, Л | ||||
Спокуса | З, ВППС, ВП: 403403 - Краснокутський науково- дослідний центр садівництва Інституту садівництва Української академії аграрних наук (UA) | 2010 | |||||||
Степова | З, П: 317317 - Донецький ботанічний сад Національної академії наук України | 2001 | ун | рс | С, Л | ||||
Українка | З, П: 317317 - Донецький ботанічний сад Національної академії наук України | 2001 | ун | рс | С, Л | ||||
Фіалка | З: 141, 403141 - Всеросійський науково-дослідний інститут рослинництва ім. М.І. Вавилова 403 - Краснокутський науково- дослідний центр садівництва Інституту садівництва Української академії аграрних наук (UA) | 2000 | ун | сс | Л | 1.3-1.8 кг/кущ | висока | висока | |
Чайка | З, ВППС, ВП: 424424 - Інститут помології ім. Л.П. Симиренка Української академії аграрних наук (UA) | 2010 | 1.0-1.6 кг/кущ | вище середньої | середня |