Опис та характеристика рослини жито багаторiчне

жито багаторiчне Рис.1
жито багаторiчне Рис.1
жито багаторiчне Рис.2
жито багаторiчне Рис.3
жито багаторiчне Рис.4
жито багаторiчне Рис.5
Загальна інформація
Переглянути інформацію щодо вирощування культури жито багаторiчне, жито багаторiчне на зелений корм, жито багаторiчне на сiно.
Назва на латині: 
Secale cereale L..

Жито посівна (лат. Secále cereále) - однорічна або дворічна трав'яниста рослина, вид роду Жито (Secale) сімейства Тонконогові (Злаки). Жито посівна є культурною рослиною, вирощують її в основному в Північній півкулі. 

Історія: 

Предком культурного жита, вважається його дикий різновид, що раніше класифікувався як гірське жито (Secale montanum або Secale strictum) та росте в горах Малої Азії і подекуди на Близькому сході. Перші спроби вирощування жита відносяться до 3-го тисячоліття до н. е. Воно вирощувалося у невеликих обсягах у багатьох місцях на територіях сучасної Туреччини, Вірменії та Ірану. Після цього жито було невідомо протягом довгого часу, поки в 1500—1800 роках до н. е. його не почали вирощувати в Центральній Європі[4]. На території Східної Європи в межах розселення слов'янських та балтійських народів жито спочатку було відоме як бур'ян на посівах пшениці і лише пізніше, на межі нашої ери, воно почало вирощуватись як самостійна культура. З Середніх віків жито почало вирощуватися у великих обсягах як головна хлібна культура як в Центральній, так і у Східній Європі.

З усіх злакових культурне жито є найбільш морозостійким — росте на півдні Ґренландії, на півночі Скандинавії, та в Гімалаях до висоти 4250 метрів. Тому вважають, що входження жита в культуру пов'язане з розповсюдженням землеробства на північ Європи.

Використання: 

Зерно посівного жита використовується для виготовлення певних сортів хліба, пива, віскі, горілки та інших продуктів, також часом споживається в їжу цільне зерно, приготовлене у вигляді каші.

Сходи: 
Насіння проростає при температурі грунту 1-2°С, проте найбільш сприятлива температура 15-20°С. Восени жито закінчує вегетацію при переході середньодобової температури через 3°С, а навесні починає відростати при 4-5°С. Сходи з`являються за сприятливих умов через 5—6 днів після сівби.
Репродуктивна здатність: 
маса 1000 зерен досягає 50–55 г.

Будова рослини

Стебло: 
Стебло у жита порожнисте, з п'ятьма—шістьма (рідше трьома або сімома) міжвузлями, пряме, голе або лише під колоссям опушене. Висота стебла в залежності від умов вирощування і сорту коливається від 70 до 180-200 см (в середньому 80-100 см).
Листки: 
Листя широколінійні, плоскі, разом зі стеблом сизі. Довжина листової пластинки - 15-30 см, ширина 1,5—2,5 см.в основі пластинки розміщується короткий язичок і короткі голі або опушені вушка (auriculate), що охоплюють стебло. Листова пластинка з верхньої сторони іноді покрита волосками, що вказує на порівняльну стійкість до нестачі вологи і пристосованість до легких піщаних грунтів. Язичок і вушка у листя жита рано засихають і опадають.
Коренева система: 
Жито має мочкувату кореневу систему, проникаючу на глибину до 1-2 м, тому вона добре переносить легкі піщані ґрунти[8], а завдяки високій фізіологічній активності швидко засвоює з ґрунту корисні речовини з важкорозчинних сполук. Вузол кущіння у жита формується на трохи меншій глибині від поверхні грунту (1,7-2 см), ніж пшениці (2-3 см). Коли зерно поміщається в грунт глибоко, жито закладає два вузли кущіння: перший — глибоко, а пізніше другий — ближче до поверхні грунту, який стає головним. Інтенсивність кущіння у жита висока-кожна рослина формує 4-8 пагонів, а при сприятливих умовах — до 50-90.
Суцвіття: 
Стебло несе на верхівці суцвіття - один подовжений, трохи никне складний колос; під колосом стебло трохи волосистий. Колос Незламний, з міцною, що не розламується на членики віссю, 5-15 см завдовжки і 0,7—1,2 см шириною, складається з картатого, майже чотиригранного стрижня і плоских колосків, що сидять на виступах стрижня і звернених до нього плоскою стороною. Колоски двоквіткові з зачатком третьої квітки, і тільки у різновиду triflorum трицветковие. Колоскові лусочки лінійно-шилоподібні, з однією жилкою, коротше квіткових лусочок, поступово загострені, без ості або з короткою остю 2-3 мм завдовжки, по кілю шорсткі; зовнішня квіткова лусочка трохи довше колоскових, близько 1,5 см завдовжки, ланцетоподібна, з довгою остю, що перевищує у багато разів колосок, з п'ятьма жилками, по кілю з товстуватими, щетинистими, трохи серповидно вигнутими віями; ості шорсткі, прямі, 2-5 см завдовжки.
Колос: 
Колос у жита остистий, незакінченого типу — на верхівці стрижня немає кінцевого верхівкового колоска. Стрижень колоса сплюснутий, опушений, членики опушені. Колоски в основному двоквіткові, рідко три-, чотириквіткові. У колосі міститься 30–40 колосків. Колоскові луски вузькі, шилоподібні; зовнішня квіткова луска має війчастий кіль, який закінчується остюком завдовжки 3–4 см. Остюки притиснуті до колоса або розходяться в боки. Середня довжина колоса 7–14 см. За формою він залежно від сорту буває призматичним, веретеноподібним, видовженоеліптичним. У призматичного колоса лицьова і бічна сторони однакової ширини по всій довжині; веретеноподібного — бічна у нижній третині колоса ширша за лицьову; видовженоеліптичного — лицьова вужча від бічної, колос від середини звужується до основи і верхівки. Колос у посівного жита залежно від сорту різної щільності. За кількістю колосків на 10 см довжини колосового стрижня розрізняють жито з дуже щільним колосом — при наявності понад 40 колосків на 10 см, з колосом вище середньої щільності — 36–39 колосків, середньої — 32–35 та нещільним колосом — менш як 32 колосків. Зерно жита різне за розміром, формою, забарвленням. Довжина його — 5–10 мм, ширина — 1,5–3,5, товщина — 1,5–3 мм. Маса 1000 зерен у диплоїдного жита — 20–35, тетраплоїдного — 35–50 г. Форма зерен видовжена (з відношенням довжини до ширини більш як 3,3) або овальна (з відношенням довжини до ширини 3,3 і менше) з помітною поперечною зморшкуватістю на поверхні. За забарвленням розрізняють зерно біле, зеленувате, сіре, жовте, темно-коричневе.
Квітки: 
Тичинок три, з подовженими пильовиками, виступаючими з колоска, зав'язь верхня з пір'ястим дволопатевим рильцем.
Плоди: 
Зернівка довгаста, трохи стиснута з боків, з глибокою борозенкою з внутрішньої сторони посередині; після дозрівання вона вивалюється з колоска. Зерно жита різниться за розміром, формою і забарвленням. Довжина його 5-10 мм, ширина 1,5—3,5 мм, товщина 1,5-3 мм.Маса 1000 зерен у диплоидной жита — 20-35 г, тетраплоїдною — 50-55 г. Форма зерен подовжена (зі співвідношенням довжини до ширини більше 3,3) або овальна (зі співвідношенням довжини до ширини 3,3 і менше) з помітною поперечної зморшкуватістю на поверхні. За забарвленням розрізняють зерно біле, зеленувате, сіре, жовте, темно-коричневе.

Біологічна класифікація

Домен : Ядерні
Царство : Рослини
--- : Вищі рослини
--- : Streptophytina
--- : Наземні рослини
--- : Судинні рослини
--- : Euphyllophyta
--- : Насінні
Відділ : Покритонасінні
Клас : Однодольні
Порядок : Тонконогоцвіті
Родина : злаковi
Підродина : Мітлицевидні
Триба : пшеничні
Рід : Жито
Вид : жито багаторiчне
Вебінар "Шкідники і хвороби озимих зернових та заходи захисту від них."

жито багаторiчне - сорти

При наведенні на скорочення, воно розшифровується

Назва сорту Організації Рік Напрям Група стигл. Реком. зона Якість
Одеське багаторічне З: 378378 - Селекційно-генетичний інститут - Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення Української академії аграрних наук (UA) 1980 корм сс С скліт