Опис та характеристика рослини Живокiст лiкарський

Медоносна, харчова, лікарська, отруйна, фарбувальна і кормова рослина. Живокіст непоганий ранньолітній медонос, що створює підтримання взяток. Щоб зібрати нектар, бджоли користуються прокусами джмелів або ж хоботком розсувають тичинки. Медопродуктивність 25 кг з 1 га.У свіжій траві містяться протеїн (до 25%), жир (до 3,3 %), Клітковина (до 14,2 %) і безазотисті екстрактивні речовини (до 39,1% від абсолютно сухої речовини). Попри це, живокіст лікарський худобою поїдається задовільно або погано через шорсткі листки. Всі частини живокосту лікарського в зеленому стані отруйні для коней, великої рогатої худоби, овець, кіз, бо містить алкалоїд симфітоциноглосин, глюкоалкалоїд консолідин, холін та інші шкідливі для них речовини, З коренів добувають червону фарбу.

Листя і молоді пагони використовують для салатів, супів, вінегретів тощо. При вживанні великих кількостей викликає розлад шлунка. Кореневища і корені містять дубильні речовини, багато слизу, алкалоїди, дигалову і галову кислоти та інші речовини.

У народній медицині використовують корені і кореневища від проносів як добрий обволікаючий і відхаркувальний засіб. Зовнішньо використовують свіжий корінь або сік з нього при чиряках, виразках, носових кровотечах, роблять також припарки при переломах кісток.

У гомеопатії використовують есенцію з свіжого кореня живокосту, зібраного до початку цвітіння рослини. Корінь застосовують також у ветеринарії.

у травні - липні

Процес розмноження відбувається просто, так як коріння діляться, а насіння поширюються поблизу.

Росте живокіст у вільшняках, на берегах річок, на вологих луках. Рослина тіньовитривала