Опис та характеристика рослини Живокіст шорсткий

Живокіст - одна з найсмачніших диких їстівних рослин, хоча в деяких книгах є вказівки на його отруйність. На півночі Білорусі, в Сибіру та на Алтаї живокіст улюблена овочева рослина. Листя і обчищені від шкірки молоді пагони використовують для салатів, супів, борщів, вінегретів, всіляких приправ та засмачок.

При вживанні великих кількостей викликає розлад шлунка.

Живокіст лікарський худобою поїдається задовільно або погано через шорсткі листки. Всі частини живокосту лікарського в зеленому стані отруйні для коней, великої рогатої худоби, овець, кіз, бо містить алкалоїд симфітоциноглосин, глюкоалкалоїд консолідин, холін та інші шкідливі для них речовини.

Живокіст непоганий ранньолітній медонос, що створює підтримання взяток. Щоб зібрати нектар, бджоли користуються прокусами джмелів або ж хоботком розсувають тичинки. Медопродуктивність 25 кг з 1 га.

Добре  поїдається  всіма  видами  тварин. Вирізняється  високою  кормовою  цінністю  завдяки  збалансованому  вмісту вітамінів, білків, мінеральних речовин. За вмістом протеїну не поступається перед конюшиною.

У  ранні  фази  розвитку  зелену  масу можуть   поїдати   велика   рогата худоба,    вівці,    свині,    птиця.

Придатна для приготування силосу, трав'яного борошна, сіна у сумішках з   однорічними   і   багаторічними бобовими  та  злаковими  травами. Залежно  від  фази  розвитку,  року використання  та  укосу  в  зеленій масі  міститься  (на  абсолютно  суху речовину),  %:  протеїну  –  15,66- 23,31,  клітковини  –  10,59-19,66, жиру – 1,38-3,91, золи – 13,09-24,05. У 100 кг зеленої маси визначено 15-19  к.  од.,  2-3  кг  перетравного протеїну.

В народній медицині рослину використовують при переломі кісток і пораненнях, виразці гомілки, при запальних процесах у шлунку й кишках, виразковій хворобі шлунка й дванадцятипалої кишки, хворобах нирок, туберкульозі легень, кашлі, бронхіті й тривкій діареї, для поліпшення обміну речовин, при фурункулах, виразках і абсцесах.

Зовнішньо рослину використовують у всіх випадках, коли треба прискорити загоєння: при стоматиті, інфекційних трі­щинах куточків рота, гнійничкових висипах (Impetigo contagiosa), запрілості (Intertrigo), тріщинах шкіри (Rhagades), трофічних виразках тощо.

Рослина тіньовитривала. Квітне у травні-липні.

При вирощуванні в культурі розмноження живокосту проводять поділом кореневища і сівбою насіння. У відкритий грунт закладення насіння проводять навесні або під зиму.

Живокіст  шорсткий (Symphytum  asperum  Lep.)  – багаторічна  рослина,  заввишки  до  1,5  м  (рис.  2.7).  Відзначається  швидким  ростом  і  високою отавністю.  На  одному  місці  може  рости  10  років  і  більше,  тому  потребує розміщення на  заплавних  ділянках.  Врожайність  зеленої маси  за 2-3  укоси досягає  50-70  т/га  і  більше.