Опис та характеристика рослини Клен звичайний

Хімічний склад рослини вивчено недостатньо. Відомо, що сік містить цукор (1,4%) і каучук (1,1%), а листя — дубильні речовини, каучук, алкалоїди, каротин (провітамін А) (до 13,2%) та аскорбінову кислоту (вітамін С) (до 270 мг%). Препарати клена звичайного виявляють антисептичну, протизапальну, знеболювальну, ранозагоювальну, сечогінну й жовчогінну дію. Свіжий сік надзвичайно корисний. Його вживають як загальнозміцнювальний засіб, при радикулітах, готують квас та інші напої. Настій та відвар листків приймають внутрішньо як тонізуючий засіб при жовтяниці (гепатиті), сечокам'яній хворобі, а також для лікування цинги. У німецькій народній медицині настій молодого листя вважають засобом, що посилює статеву діяльність у чоловіків. Медова продуктивність квітучого клена досить висока: до 200-250 кг з 1 гектара насаджень. Мед світлий, має чудові смакові якості. В окремі роки під час цвітіння клена сильні бджолині сім'ї заготовляють до 8-10 кг меду.

Садівники Англії, Німеччини та Голландії часто використовують в озелененні великі дерева зі строкатим або яскраво забарвленим листям, тому сортове різноманіття клена гостролистого відкриває для ландшафтних дизайнерів великі можливості. Наприклад, схил яру або гори, обсаджений кленами з пурпуровим, жовтим або строкатим листям виглядає, як декорація до казки. 

Що стосується оформлення дачних і присадибних ділянок, то навіть один-єдиний гостролистий клен сорту Крімзон Кінг вносить неповторний колорит, а якщо скласти з його участю композицію з декоративних чагарників і дерев, то можна домогтися набагато більшого естетичного ефекту. Завдання це непросте, оскільки при посадці саджанців потрібно буде врахувати не тільки колірну сполучуваність рослин, а й їхні майбутні розміри. Однак при правильних розрахунках і гарній теоретичній підготовці це завдання здійсненне.

Медоносна, деревинна, харчова, кормова, танідоносна, фарбувальна й декоративна рослина. Клен звичайний високопродуктивний весняний медонос і пилконос. На жаль, слабкі сім'ї використовують з нього взяток тільки для розвитку розплоду та власного харчування і лише сім'ї, які вийшли з зимівлі сильними, нагромаджують у вуликах від 4 до 8 кг кленового меду в запас. Медопродуктивність — понад 200 кг з 1 га. Мед з клена звичайного світлий, запашний, приємний на смак.

Клен татарський зацвітає пізніше від інших видів клена — наприкінці травня. Це теж високопродуктивний медонос. Він забезпечує підтримуючий взяток після відцвітання плодових дерев. У районах масового поширення забезпечує продуктивний взяток. Бджоли збирають з нього й пилок. Медопродуктивність його — близько 120 кг з 1 га.

3 клена-явора бджоли теж беруть пилок і нектар, за медопродуктивністю він поступається перед кленом звичайним, але має ту перевагу, що виділяє нектар за будь-якої погоди і бджоли беруть з нього чималий взяток. Медопродуктивність клена-явора 100—120 кг/га, в західних районах України дає продуктивний взяток. Слід зауважити, що на кленах іноді з'являється медв'яна роса, з якої бджоли виробляють шкідливий для них мед. Клени дають прекрасну деревину. Вона щільна, тверда, міцна, колеться туго, у клена-явора, крім того, досить гнучка; деревина білого кольору, у клена звичайного з жовтуватим, а у явора з червоним відтінком з красивими серцевинними променями, легко обробляється і полірується. 3 неї виробляють меблі й музичні інструменти, використовують її в машинобудуванні, авіабудуванні, для виготовлення фанери і токарних виробів. Особливо ціниться деревина клена-явора.

Кленові дрова горять добре і довго утримують жар. Попіл клена гостролистого містить багато поташу. 3 клена звичайного і клена-явора шляхом підсочки навесні добувають сік, з якого виготовляють безалкогольні напої, кленовий сироп. Клени є джерелом для добування таніну і галової кислоти, які використовують у науковій медицині.

У народній медицині сік кленів вживають при цинзі і хворобах сечових органів, а кору як в'яжучий засіб. Листки і плоди клена звичайного — це високопоживний корм, вміст протеїну в них коливається від 12,6 до 14,2 %, безазотистих екстрактивних речовин — від 43,2 до 55,5 % (від абсолютно сухої речовини). Вони поїдаються великою рогатою худобою, іноді свиньми і козами. Листки й плоди клена-явора менш поживні порівняно з попереднім видом, поїдаються великою рогатого худобою і кіньми. Листки клена татарського пізно восени іноді поїдають вівці і кози.

У листках і корі кленів містяться таніди, які використовують для фарбування: опалим листям клена звичайного фарбують тканини в жовтий колір, разом з залізним купоросом — у чорний, відвар деревина — в жовто-коричневий колір; корою клена-явора — вовну в бурий, листками, корою і деревиною клена татарського — тканини в чорний колір. Клен звичайний і клен-явір широко використовують в зеленому будівництві для створення масивів, груп, алей, вуличних насаджень, узлісь; їх висаджують уздовж доріг.

У клена звичайного відомі такі декоративні форми: строкатолиста, розсіченолиста, з кулястою і колоноподібною кроною та інші, а у клена-явора — строкатолиста, червонолиста і форма з опушеними зісподу листками. Разом з кленом татарським клен звичайний має важливе агролісомеліоративне значення. Обидва види включені в асортимент порід для державних захисних лісосмуг.

Цвітуть у кінці квітня — травні, одночасно з розпусканням листків.

насінням, повітряними та кореневими відсадками.