Опис та характеристика рослини Конюшина гiбридна

Включаючи в раціони годівлі свиней і птиці зелену масу, трав'яне і сінне борошно з конюшини, корм балансують за вмістом не тільки каротину, а й амінокислот.

У своєму розвитку вона проходить 12 етапів. Рослинам конюшини властиве гілкування моноподіального типу, при цьому квітконосний пагін не є продовженням головної осі. Конус наростання цієї осі у різних сортів конюшини затримується на II етапі органогенезу і ніби підтримує рослину в молодому стані, забезпечуючи їй процес пагоноут-ворення; бокові ж пагони переходять до наступних етапів генеративного розвитку; на III і IV етапах, які відбуваються дуже швидко, розвивається суцвіття — головка; V — формується суцвіття та квітка; VI—VII — бутон; VIII — квітка, що . збігається з фазою цвітіння; IX—Х — формується суцвіття; XI — плід і на XII етапі — насіння.

Цвіте з травня до вересня.

Конюшина гібридна розмножується виключно насіннєвим способом і зацвітає через 2-3 роки після посіву.

Природний гібрид лучної і повзучої конюшини. Від лучної відрізняється меншою висотою рослин і розмірами блідо-рожевих головок. Добре росте на вологих луках, де конюшина червона випадає з травостою, а також на осушених болотах. Менше, ніж лучна, чутлива до кислотності ґрунтів. Вона може рости де рН становить 4,0-4,5. Витримує затоплення, сильні морози, дуже рідко вимерзає, але чутлива до посухи. Добре вкорінені рослини навіть у безсніжну зиму витримують морози до мінус 20 С. Оптимальна вологість ґрунту для її розвитку 70-80 % ППВ. Добре росте на опідзолених ґрунтах і вилугуваних чорноземах, темно-сірих і сірих лісових з слабкокислою або нейтральною реакцією.

Вологолюбна (мезофіт), зимостійка, витримує затоплення до 15-20 днів та підвищену кислотність ґрунту, чутлива до посухи.