Опис та характеристика рослини конюшина лучна

конюшина лучна
конюшина лучна Рис.1
конюшина лучна Рис.2
конюшина лучна Рис.3
конюшина лучна Рис.4
конюшина лучна Рис.5
конюшина лучна Рис.6
конюшина лучна Рис.7
конюшина лучна Рис.8
конюшина лучна Рис.9
конюшина лучна Рис.10
конюшина лучна Рис.11
Загальна інформація
Інша назва (народні назви): 
конюшина червона.
Назва на латині: 
Trifolium pratense L..

Конюши́на лу́чна (Trifolium pratense) — багаторічна рослина роду конюшина родини бобових висотою 40—70 см — одна з кращих кормових трав. Видовий епітет біноміальної назви в перекладі з латинської мови означає «лучна».

Історія: 

Легенда розповідає, що покровитель Ірландії святий Патрік зумів за допомогою листка конюшини вигнати змій із країни в море. Відтоді в Ірландії немає змій, а трилисник конюшини є символом цієї країни. 

Використання: 

Конюшина лучна — одна з кращих кормових трав: у ній містяться вітаміни А, В, С, D, К, 14,5 % протеїну, 3,5 % жирів, багато кальцію і фосфору, що робить сіно дуже поживним і особливо корисним для молодняка.

Лікарські властивості: 

Конюшина стає відомий у нашій країні тільки до початку вісімнадцятого століття і з цього часу його стали обробляти повсюдно. Але крім сільськогосподарської цінності, конюшина має цілющі властивості, які застосовуються при лікуванні багатьох захворювань.

Як ліки збирають і заготовляють квіти конюшини і обрамляють їх верхні листочки. Збирати цінні квіти починають з моменту їх цвітіння, а потім приступають до їх сушінні. Обов’язкова умова при заготівлі конюшини — на квіти під час сушіння не повинен потрапляти сонячне світло і волога. Після висихання квіти поміщають в закриту тару, де вони зберігаються не більше двох років. Але іноді як лікарський засіб можуть заготовляти коріння і траву конюшини.

Відмінно справляється з такими захворюваннями, як бронхіальна астма, золотуха, сечокам’яна хвороба, хронічний кашель, а також недокрів’я, відвар з квітів конюшини. Відвар готується так: двадцять грамів квітів слід залити склянкою окропу, після дану суміш варять на слабкому вогні п’ятнадцять хвилин. Потім відвар знімають з вогню і накривають кришкою і залишають на півгодини. В кінці відвар проціджують і дають приймати хворому одну чверть склянки по чотири рази за день. Також таким відваром можна допомогти полегшити стан при виразках шкіри, гнійних ранах, пролежнях, обмороженнях і опіках. Для цього шматочок марлі або тканини змочують даними відваром і прикладають до хворого місця.

У випадках з гастритом, шкірними хворобами, колітами, при тривалому кашлі, а також при холециститі застосовують для лікування ще один рецепт на основі квітів конюшини. Для настою слід взяти тридцять грамів квітів конюшини і залити їх склянкою окропу, після все залишають в теплому місці на годину. По закінченні часу настій необхідно процідити. Приймати по одній чверті склянки за деякий час до їжі, в чотири прийоми за день.

Трава конюшини також має цілющі властивості і на її основі готують настій, який допомагає полегшити стан при застуді та кашлі. Сорок грамів трави заливають склянкою окропу і залишають на годину, приймають по четвертинки склянки в чотири прийоми за день.

Цвіте: 

Цвіте з травня до вересня.

Сходи: 
Навесні сходи з'являються через 14-16 днів після посіву.
Біологічні особливості: 

Конюшина лучна має ряд цікавих пристосувань. Так, перед дощем її листки опускаються і складаються, як зонтик, прикриваючи квіткові головки. Білі плями на листках забезпечують триваліше випаровування рослиною вологи: світліша поверхня повільніше охолоджується. Боби дрібні. При них залишається висохла оцвітина, тому вони добре поширюються вітром. Як і багато інших бобових, конюшина лучна не боїться нічного холоду: її листочки на ніч складаються і піднімаються догори, внаслідок чого зменшується поверхня рослини, отже, вона менше випаровує води і менше втрачає тепла. Росте переважно вночі за рахунок нагромаджених за день речовин. У холодні ночі процес росту значно уповільнюється, нагромаджені речовини повністю не витрачаються і наступного дня гальмують фотосинтез. Рухом листків рослина регулює певне співвідношення денних і нічних температур, потрібне для її нормального розвитку.

Будова рослини

Стебло: 
Стебло складається із недорозвиненого осьового пагона і утворюється із його пазушних бруньок бокових пагонів. Замість головного стебла розвивається багато гілок заввишки 50—80 см. Загальна кількість стебел однієї рослини досягає 25—30. Гілки бувають висхідні й лежачі, порожнисті й виповнені. Форма куща залежить від розміщення стебел і буває зімкнута або прямостояча, розлога чи сланка.
Листки: 
Багаторічна рослина висотою 40—70 см з трійчастими широко-яйцевидними або видовженими, з виїмкою на верхівці листками і прирослими до черешка яйцевидними, з вістрям прилистками.
Коренева система: 
Коренева система стрижнева, добре розвинена, заглиблюється в грунт на 1,5—2,5 м, дуже розгалужена, з численними бічними корінцями, на яких розміщуються бульбочкові бактерії. Верхня частина кореня називається головкою, на ній розвиваються пагони — стебла з листками.
Суцвіття: 
Суцвіття — кулясті або овальні головки від 2 до 6 на одному стеблі і від 10—15 до 80—100 і більше на одній рослині.
Квітки: 
Квітки малі, сидячі, з червоно-фіолетовим віночком. Кожна квітка має чашечку з п'ятьма чашолистиками, віночок з п'ятьма пелюстками, маточку і 10 тичинок.
Плоди: 
Плід — однонасінний, рідко двонасінний біб. Насіння дрібне, неправиль-носерцеподібної або ви-довжено-округлої форми, жовтого, фіолетового чи строкатого кольору, блискуче, при тривалому зберіганні буріє, втрачає блиск. Маса 1000 насінин — 1,7—1,9г.

Біологічна класифікація

Домен : Ядерні
Царство : Рослини
--- : Вищі рослини
--- : Streptophytina
--- : Наземні рослини
--- : Судинні рослини
--- : Euphyllophyta
--- : Насінні
Відділ : Покритонасінні
Клас : Еудікоти
Підклас : Розиди
Порядок : Бобовоцвіті
Родина : бобовi
Підродина : Метеликові
Триба : Trifolieae
Рід : Конюшина
Вид : конюшина лучна

конюшина лучна - сорти

При наведенні на скорочення, воно розшифровується

Культура: конюшина лучна
Назва сорту Організації Рік Напрям Група стигл. Реком. зона Продуктив. Урож. Якість Холодостійк. Стійк. полягання Стійк. посухи Стійк. хвороб
Агрос 12 З: 429
ВППС: 1809429 - Чернігівський інститут агропромислового виробництва Української академії аграрних наук (UA)
1809 - Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України (UA)
1993 корм сс Л, П, С сбіл
Акцент З, ВППС, ВП: 19901990 - Носівська селекційно-дослідна станція Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України (UA) 2021 корм Л, П сбіл 7 8 8
Анітра З: 305
ВППС: 1669305 - Інститут кормів Української академії аграрних наук (UA)
1669 - Інститут кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України (UA)
1999 ск ср Л, П висока 11-12 тон/га сбіл висока
АРІМАЦІ З, ВППС: 26692669 - УАБ Дотнува Балтік (LT) 2022 корм Л, П
Атлантіс З, ВППС, ВП: 912912 - Норддойче Пфланценцухт Ганс-Георг Лембке КГ (DE) 2010 корм сс П сбіл
Атлас З: 429
ВППС: 1809429 - Чернігівський інститут агропромислового виробництва Української академії аграрних наук (UA)
1809 - Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України (UA)
1983 корм сс Л, П сбіл
Білоцерківська 3306 З: 335335 - Білоцерківська дослідно-селекційна станція ім. O.K. Коломієць Інституту цукрових буряків Української академії аграрних наук (UA) 1951 сс Л
Божена З: 430
ВППС, ВП: 1990430 - Носівська селекційна дослідна станція Чернігівського інституту агропромислового виробництва Української академії аграрних наук (UA)
1990 - Носівська селекційно-дослідна станція Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України (UA)
2015 корм сс П Л: 52.5 ц/га
П: 76.4 ц/га
вбіл 7.4-8.3 7.9-8.0
Гармонія З, ВППС, ВП: 912912 - Норддойче Пфланценцухт Ганс-Георг Лембке КГ (DE) 2015 корм сс П Л: 52.6 ц/га
П: 79.9 ц/га
вбіл 7.5-8.3 7.9-8.2
ГЛОБАЛ З, ВППС: 971971 - Фельдзаатен Фройденбергер ГмбХ унд Ко.КГ (DE) 2023 4
Глорія місцева поліпшена З: 395395 - Подільська дослідна станція Тернопільського інституту агропромислового виробництва Української академії аграрних наук (UA) 1964 корм сс Л сбіл
ДІПЛО З, ВППС: 924924 - Маїсадур Семанс (FR) 2018 корм сс Л, П Л: 81 ц/га
П: 81.7 ц/га
7-8 7-8
Дарунок З, П: 345345 - Національний науковий центр "Інститут землеробства Української академії аграрних наук" (UA) 1991 корм рс Л, П сбіл
Каллісто З, ВППС: 22222222 - ДЛФ СІДС А/С (DK) 2021 корм Л, П сбіл 7-8 8 8
Кварта З, ВППС: 971971 - Фельдзаатен Фройденбергер ГмбХ унд Ко.КГ (DE) 2000 корм сп Л, П сбіл
Красуня З, ВППС, П: 334334 - Інститут цукрових буряків Української академії аграрних наук (UA) 2006 ск рс Л, П вбіл
Кумач З, П: 345345 - Національний науковий центр "Інститут землеробства Української академії аграрних наук" (UA) 1989 корм рс Л, П сбіл
ЛЕСТРІС З, ВППС: 924924 - Маїсадур Семанс (FR) 2017 корм, корм сс Л, П 72.5-77.8 ц/га
Л: 72.5 ц/га
П: 77.8 ц/га
8.7 8.1-8.4 7.6-8.4
Либідь З, ВППС, ВП: 16261626 - Національний науковий центр "Інститут землеробства Національної академії аграрних наук України" (UA) 2016 корм сс Л С: 69.6 ц/га
Л: 69.6 ц/га
П: 69.5 ц/га
сбіл 6.8-8.3 7.8-8.0
Мільвус З, ВППС, П: 807807 - Дойче Заатфеределунг АГ (DE) 2002 корм рс Л, П сбіл висока висока