Опис та характеристика рослини Конюшина польова

Переглянути інформацію щодо вирощування культури конюшина польова пiд покровом ячменю.
Інша назва (народні назви): 
котики.
Назва на латині: 
Trifolium arvense L., Trifolium criocephalum Ldb..
Назва на російській мові: 
клевер пашенный.
Історія: 

Однорічна трав'яниста рослина родини бобових. Поширення. Конюшина польова трапляється на луках, узліссях, переважно на піщаних ґрунтах по всій території України.

Використовується: 

Фармакологічні властивості і використання. Рослина проявляє протизапальні, обволікаючі, боле­тамувальні, антисептичні, сечогінні та гіпоглікемічні властивості. Настій трави п'ють при кашлі, бронхітах, трахеїтах, туберкульозі легень, при гіперацидних гастритах, дизентерії, захворюваннях нирок і сечового міхура, при цукровому діабеті, мігрені та нервових розладах. Зовнішньо, у вигляді припарок, траву конюшини польової використовують як болетамувальний засіб при ревматизмі та для гоєння ран.

Стебло: 
Стебло тонке, прямостояче, іноді висхідне, одиничне, розгалужене, 10—20 см заввишки.
Листки: 
Листки трійчасті, стеблові, нижні рано відмирають; листочки лінійно-довгасті, дрібнозубчасті, іноді виїмчасті, до 20 мм завдовжки і до 4 мм завширшки.
Квітки: 
Квітки дрібні, не­правильні, сидячі, блідо-рожеві, у головчастих суцвіттях; головки м'яковолохаті, щільні, видовжено циліндричні, на ніжках, що виходять з пазух листків.
Плоди: 
біб
Цвіте: 
Цвіте у травні — вересні.