Опис та характеристика рослини котяча м'ята

котяча м'ята Рис.1
котяча м'ята Рис.1
котяча м'ята Рис.2
котяча м'ята Рис.3
котяча м'ята Рис.4
котяча м'ята Рис.5
котяча м'ята Рис.6
котяча м'ята Рис.7
Загальна інформація
Переглянути інформацію щодо вирощування культури котяча м'ята.
Назва на латині: 
Nepeta cataria L..
Назва на російській мові: 
Кошачья мята.

Рід трав’янистих квіткових рослин з сімейства Ясноткові – непета – відомий як котівник, або котяча м’ята. Припускають, що первинна назва відноситься до непе (непета) – стародавнє місто етрусків на території сучасної Тоскани. У природі зарості котовника можна побачити на пустирях, руїнах, узбіччях доріг Європи, Північної Африки, Північної Америки, Близького Сходу. Існує близько 250 видів цієї рослини, більшість з яких багаторічні.

Використання: 

Котяча м'ята (котовник) "Six Hills Giant"нііби створений для бордюрних посадок, а в поєднанні з ніжно рожевими відтінками троянд створює неймовірну гармонійну клумбу. Також його висаджують у пряні клумби та як просто квіткові "плями" на газоні.

Лікарські властивості: 

Здавна використовується в медицині. Ця рослина має дією потогінну, протизапальну, відхаркувальну, загальнозміцнюючу, болезаспокійливу, заспокійливу, жарознижуючу, кровоспинну. Підвищує аппетит та покращує функції шлунка, кишечника, покращує травлення, збільшує амплітуду серцевих скорочень, усуває судоми. Зовнішньо котівник застосовують в якості антибіотика при лікуванні фурункулів, пухлин і шкірних запалень.

У народній медицині корисні речовини рослини використовуються як потогінні, седативні засоби. У минулому вважали, що цей вид м’яти особливо ефективний при лікуванні хвороб матки, стимулювання фертильності і успішного лікування жіночої істерії.

Котяча м’ята дуже приваблива для кішок, багато з яких впадають в ейфорію поблизу рослини і поводяться неадекватно. Вони їдять, лижуть м’яту, катаються в її заростях, лягають на неї. Споживання рослини супроводжується слинотечею, сонливістю або занепокоєнням, стрибання, нявканням, муркотанням. Самки, найімовірніше, почнуть приймати класичні пози для спарювання, а більш старі кішки після «дегустації» граються, як кошенята.

Їх не втримати в руках, вони гіперактивні, можуть кусатися і дряпатися. Доведено, що у кішок іноді поліпшується настрій тільки від запаху рослини. М’ятний аромат непета так само діє на леопардів, пум, рисей та інших представників загону котячих.

Цвіте: 

Цвіте рослина з червня до жовтня.

Розмножується: 

Розмножується насiнням або розсадою.

Поширення: 
Росте в чагарниках і садах степової та лісостепової зон України, в Західній Європі, в Передній і Середній Азії, на Кавказі, в Західному Сибіру, на Далекому Сході. Його культивують у країнах Західної Європи та США. В якості ароматичної рослини введений в культуру в Молдавії. Зростає серед чагарників, на пустирях, біля доріг.

Будова рослини

Стебло: 
Стебла гіллясті, чотиригранні.
Листки: 
Гофровані супротивні листя з зубчастими краями мають серцеподібну форму. У вершини вони зелені, ближче до черешка – сіруваті.
Коренева система: 
Коренева система стрижнева має багато бічних і додаткових коренів.
Суцвіття: 
Суцвіття завдовжки 3,7-8 см, з діаметром 1,6-2,6 см.
Квітки: 
Квіти П’ятичленні, двогубі, білуваті, дрібні, зібрані в густе волотисто-колосоподібне суцвіття. Квітки можуть бути білими або мати блакитно-ліловий відтінок.
Плоди: 
Плоди — горішки, довгасто-яйцеподібної, еліптичної, яйцеподібної або обернено яйцеподібної форми. Поверхня горішків може бути злегка ребристою, гладкою або бородавчастою.[