Опис та характеристика рослини Ліщина велика (фундук)
Ліщина велика, або ломбардський горіх (лат. Corylus maxima) - вид листопадних дерев'янистих чагарників роду Ліщина (Corylus) сімейства Березові (Betulaceae), плоди якого відомі під назвою фундук.
Фундук займає одне з головних місць серед горіхоплідних рослин, що люди вирощують із метою отримання продуктів харчування. Обумовлено це високою поживністю горіхів: ядра горіхів містять 60-75% олії, що складається з гліцеридів олеїнової, стеаринової і пальмітинової кислот, які перешкоджають росту холестерину в крові, захищають від судинних захворювань. Крім того, у горіхах є 15-18% білків та всі 20 амінокислот, необхідних людині, також 4-7% вуглеводів, в основному, моносахаридів.
Фундук багатий каротином, вітамінами В1, В2, С, Е, РР, солями заліза і іншими речовинами, необхідними для людського організму.
Фундук є джерелом енергії для людини: 100 г горіхів фундука містить 639 ккал, тобто його поживність перевершує в 2-3 рази хліб, у 8 разів молоко, а також шоколад.
Латинська назва фундука — Corylus maxima. Вид, до якого належить рослина — листопадні дерев'янисті чагарники роду Corylus, а сімейство — Betulacea (березові).
Ім'я роду походить від грецького «korys» — шолом, чохол (плоди укладені в шоломоподібну обгортку).
Рослина дуже швидко розвиває потужну кореневу систему, що дає йому можливість на найбільш незручних, еродованих, малородючих землях давати високі врожаї. Фундук, як і ліщина, зростає по всій території України. Його можна з успіхом вирощувати в усіх грунтово-кліматичних зонах.
При вирощуванні фундука не потрібно інвестувати в будівництво дорогих холодильників, установку шпалер і антиградових сіток, як в разі вирощування яблук, груші, черешні та інших культур. Немає потреби і в швидкій реалізації горіхів відразу після збору. Вони можуть тривалий час зберігатися без втрати якості при дотриманні температурного режиму і вологості.
Фундук належить до однодомних рослин з роздільностатевими квітками. Чоловічі суцвіття (сережки) з'являються на пагонах поточного року у пазухах листя в червні — липні і висять на них до весни наступного року. Жіночі суцвіття утворюються у бруньках, які по зовнішньому вигляду нічим не відрізняються від звичайних ростових бруньок. Знаходяться вони збоку або на верхівці однорічного пагона.
Початком вегетації фундука є цвітіння, яке настає до розпускання листя, коли температура повітря вдень підвищується до плюс 12 °С. Сережки видовжуються, пильники лопаються і з них вилітає велика кількість пилку жовтого кольору, яким за допомогою вітру запилюються жіночі квітки. У цей час рано навесні пилок є важливим джерелом одержання перги у бджіл.
Початком цвітіння жіночих квіток є поява на верхівках бруньок червоного, рожевого чи кремового кольору приймочок, яких в одному суцвітті буває від 4 до 20 і більше. Кожна квітка має 2 приймочки.
Тривалість цвітіння чоловічих та жіночих квіток залежить від погоди. При сталій погоді найчастіше жіночі квітки цвітуть 10—15, а чоловічі — 5—8 днів. У випадках
дощів і похолодання цвітіння затягується. Але ж при настанні жаркої погоди цвітіння чоловічих сережок продовжується всього 2—4 дні, а жіночих не більше 6—8 днів. Заморозки до —6 °С у пору цвітіння не впливають на врожай горіхів. Але згубними вони є навіть при мінус 2—З °С, коли цвітіння закінчено, бруньки розпустилися і розпочався ріст молодих пагонів з опиленими на них жіночими квітками.
У різних сортів фундука цвітіння розпочинається неодночасно, з різницею в 1—3 дні, що створює необхідні умови для перехресного запилення, а значить і збільшення урожаю горіхів.
Вегетаційний період у фундука — 180—200 днів. Фундук починає плодоносити при вегетативному розмноженні на 3—4 рік, а при насіннєвому — на 6—7 рік. Високі врожаї горіхів дають насадження Зи10—12 до 18—25 років.
Плодоносить фундук щорічно, але з чергуванням більш урожайних з менш урожайними роками. Кущі фундука, як і диких чагарникових видів ліщин, розростаються у ширину, що є умовою вічного їх оновлення. Вік користування промисловою плантацією ми визначили 75 років не тому, що в такому віці кущі будуть відмирати, а тому, що вони на той час занадто розростуться у ширину, що утруднює проведення механізованого рихлення ґрунту у рядках і міжряддях. Відзначимо, що як дикі види ліщин, так і культурні сорти фундука кореневих паростків не дають.
Вважається, що 10 тис. років тому, коли закінчилося останнє обледеніння, саме ліщина стала домінуючою плодовою рослиною, якою рятувалися від голоду наші предки на зорі становлення людства. За даними єдиного в світі інституту фундука, що знаходиться в турецькому місті Трабзон, фундук, як промислова культура, відомий у світі понад 600 років, а лісовий горіх вирощується з античних часів як горіхоплідна рослина. Лісовий горіх був досить істотним елементом їжі для ранніх вихідців з Азії та європейців через його приємний смак і високу живильну цінність.
Знайдені археологами скам'янілі форми свідчать про те, що лісовий горіх був однією з домінуючих рослин в Північній Європі. Літописи, датовані приблизно 400 г до н.е. згадують маленький горіх, вирощений в Північній Анатолії, названий «Понтським горіхом» (Pontus Nut). Є багато свідчень, зафіксованих у різних історичних документах, що перші цілеспрямовані посадки лісового горіха були розпочаті з відростків чагарників, взятих від кращих диких горіхів, які виростали на Східному узбережжі Чорного моря.
На Кавказі в культурі черкеси розводили ліщину вже в III-IV ст. до нашої ери. Родичі нинішнього культурного фундука росли виключно на середземноморських і чорноморських берегах, свідоцтвом чого є те, що один з районів Стамбула називався колись Фундуклей. По-турецьки горіх називається «findik» від грецького «Pontikos», що українською мовою означає «З Чорного моря».
Очевидно, що культура ліщини в Малій Азії, місцевого походження. Східно-чорноморське узбережжя Малої Азії було, ймовірно, першим з вогнищ зародження культури фундука. Оскільки дикорослі насадження ліщини поширені по всій Малій Азії та Європі, то немає підстави стверджувати, що культура фундука виникла тільки в одному місці. Вона могла виникнути незалежно один від одного в різних районах, і перш за все там, де було добре розвинене сільське господарство. Культура ліщини згадується в працях римського поета Вергілія, римського письменника і агронома Колумелли.
Вергілій прославляв ліщину, стверджуючи, що вона вшановується більше, ніж виноград, мирт і навіть лавр. 500 років тому рада іспанського міста Таррагона постановила: під загрозою штрафу кожен громадянин, що володіє землею, повинен принести з лісу і посадити у себе в саду 50 кущів ліщини. Так починалося окультурення ліщини, перетворення її в фундук.
Фундук ще мав назву «Ломбардський», або «Ламбертів горіх». Дослідниками доведено, що Ломбардський горіх - ліщина велика (С. maxima) поряд з ліщиною понтійської (С. pontiaca) з'явилися родоначальниками південних сортів фундука, а багатовікова селекція сприяла появі великоплідних і урожайних сортів. Але вони нездатні переносити несприятливі для них природно-кліматичні умови середньої та північної Європи. Тому більш північні гібридні форми фундука були створені за участю ліщини звичайної (С. avellana L), яка виступила в ролі донора морозостійкості і витривалості.
Фундук багатий живильними речовинами, по калорійності (близько 700 ккал) він перевершує в 2-3 рази хліб, у 8 раз молоко та шоколад. У ньому міститься до 60% масла, що складається з гліцеридів олеїнової, стеаринової і пальмітинової кислот, які перешкоджають росту холестерину в крові, захищають від судинних захворювань, а також вкрай необхідні для зростаючого організму. Лісовий горіх також характеризується високим вмістом білка (20%), наявністю вітамінів В1, В2, С, Е, мінеральних речовин: калію, заліза, кобальту, фосфору, кальцію, цинку, ціаміна, ніацину, протеїну.
Найбільш важливою особливістю вітаміну Е є його здатність перешкоджати утворенню канцерогенних чинників в організмі: є потужним профілактичним засобом проти раку, а також хвороб серця і м’язової системи. Кальцій зміцнює кістки і зуби, залізо необхідне крові, цинк – для вироблення статевих гормонів, калій – для діяльності нервової і м’язової системи.
Як продукт дієтичного харчування використовується при захворюваннях серцево-судинної системи і недокрів’ї, збільшенні передміхурової залози, при варикозному розширенні вен, флебітах, трофічних виразках гомілки і капілярних геморагіях. Його можна вживати і людям з цукровим діабетом, а завдяки низькому вмісту вуглеводів його можна їсти і при дуже суворій дієті без ризику набрати вагу. У ньому містяться речовини, що сприяють виведенню шлаків з організму (особливо з печінки). Вживання фундука запобігає гнилісним процесам в організмі, очищуючи його, зміцнює імунну систему.
Фундук є джерелом енергії для людини – 100 г. горіхів фундука містить 639 ккал, а також високий відсоток білка, від 16 до 19%. В ядрах горіха міститься 60% масла, 5% із яких складається з гліцеридів олеїнової, стеаринової і пальмітинової кислот, які перешкоджають росту холестерину в крові, захищають від судинних захворювань, а також вкрай необхідні для зростаючого організму. Тому фундук повинен бути невід’ємною частиною харчування дітей, молоді, а особливо осіб похилого віку.
Високий вміст калію, кальцію в поєднанні з цинком сприяє ефективному розвитку і зміцненню структури кісток і запобігає підвищенню кров’яного тиску. Поласувати їм дозволяється навіть хворим на цукровий діабет. Через вкрай низький вміст вуглеводів в горіхах, їх можна приймати навіть при дуже суворій дієті і не поправитися.
Цвіте у квітні до розпускання листя, розпускання ж вегетативних бруньок відбувається на тиждень пізніше квіткових.
Фундук розмножують відсадками, зеленими живцями, кореневищами, поділом куща і щепами. Для вегетативного розмноження використовують тільки апробовані маточні кущі сортів фундука. Спосіб розмноження фундука відсадками полягає в укоріненні молодих пагонів або гілок без відокремлення їх від материнського куща.
Будова рослини
Біологічна класифікація
Домен : ЯдерніЦарство : Рослини
--- : Вищі рослини
--- : Streptophytina
--- : Наземні рослини
--- : Судинні рослини
--- : Euphyllophyta
--- : Насінні
Відділ : Покритонасінні
Клас : Еудікоти
Підклас : Розиди
Порядок : Букоцвіті
Родина : Березові
Рід : Ліщина
Вид : Ліщина велика
Ліщина велика - сорти
При наведенні на скорочення, воно розшифровується
Назва сорту | Організації | Рік | Напрям | Група стигл. | Реком. зона | Продуктив. | Урож. | Холодостійк. | Стійк. посухи | Стійк. хвороб |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Акорн | З, ВППС, ВП: 26402640 - Цибенко Ігор Васильович (UA) | 2020 | ун | сс | Л | 2.1 тон/га | 7 | 6 | ||
Ата-баба | З: 988988 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Лідер Сад" | 2008 | конд | Л, П | 9 | |||||
Багряний | З, ВППС: 16011601 - Інститут садівництва Національної академії аграрних наук України (UA) | 2022 | ун | сс | Л, П, С | С: 0,87 тон/га Л: 0,87 тон/га П: 0,87 тон/га | ||||
Барбакан БСІ | З, ВППС, ВП: 26402640 - Цибенко Ігор Васильович (UA) | 2021 | ун | рсдн | С, Л, П | 2.5 тон/га | 7 | 7 | ||
Барселонський | З: 13641364 - Михаць Остап Романович (UA) | 2010 | x | сс | Л, П | середня | середня | |||
Березокорий | З: 30903090 - Інформація відсутня | |||||||||
Болградська новинка | З: 398 ВППС: 2517398 - Український науково- дослідний інститут лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М.Висоцького (UA) 2517 - Український ордена «Знак Пошани» науково-дослідний інститут лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького Державного агентства лісових ресурсів України та Національної академії наук України (UA) | 1981 | ун | сс | С | |||||
Боровський | З: 398 ВППС: 2517398 - Український науково- дослідний інститут лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М.Висоцького (UA) 2517 - Український ордена «Знак Пошани» науково-дослідний інститут лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького Державного агентства лісових ресурсів України та Національної академії наук України (UA) | 1991 | ун | сс | Л, П | |||||
Велетень Бесарабії | З, ВППС, ВП: 28552855 - Фермерське господарство "НАТС 2012" (UA) | 2022 | конд | сс | С, Л, П | |||||
ВУТ | З, ВППС, ВП: 28302830 - Пацюк Юрій Леонідович (UA) | 2022 | ун | рсдн | Л, П | 2.4 тон/га | 8 | 7 | ||
Галле | З: 13641364 - Михаць Остап Романович (UA) | 2010 | пс | Л, П | висока | |||||
Гетьман | З, ВППС: 24702470 - Дурбак Андрій Миронович (UA) | 2019 | ун | сс | Л, П | 2.2 тон/га | 7 | 4 | ||
ГОДИЛІВСЬКИЙ | З, ВППС, ВП: 1601, 19401601 - Інститут садівництва Національної академії аграрних наук України (UA) 1940 - Придністровська дослідна станція садівництва Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України (UA) | 2019 | ун | сс | С, Л, П | 2.7 тон/га | 9 | 9 | ||
Дар Павленка | З: 398 ВППС: 2517398 - Український науково- дослідний інститут лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М.Висоцького (UA) 2517 - Український ордена «Знак Пошани» науково-дослідний інститут лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького Державного агентства лісових ресурсів України та Національної академії наук України (UA) | 1991 | ун | сс | С | |||||
Дарувар | З, ВППС: 25092509 - «СЕЛЯНСЬКЕ (ФЕРМЕРСЬКЕ) ГОСПОДАРСТВО ІМ. АКАДЕМІКА УНАНОВА» (UA) | 2019 | ун | сс | С, Л, П | 3.55 тон/га | 7 | 9 | ||
Енніс | З, ВППС: 2774, 2775, 27762774 - Самарська Марія Ігорівна (UA) 2775 - Донченко Ганна Генадіївна (UA) 2776 - Зеленько Олексій Анатолійович (UA) | 2021 | ун | сп | С, Л, П | 3.6 тон/га | 8 | 7 | ||
Каталонський | З, ВППС: 22422242 - ТОВ "Хмельницька універсальна компанія" (UA) | 2018 | ун | сс | Л, П, С | 2.3 тон/га | 8 | 8 | ||
Клиновидний | З: 398398 - Український науково- дослідний інститут лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М.Висоцького (UA) | 1988 | ун | сс | Л | |||||
Корончатий | З: 398398 - Український науково- дослідний інститут лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М.Висоцького (UA) | 1991 | ун | сс | П | |||||
Косфорд | З: 13641364 - Михаць Остап Романович (UA) | 2010 | рс | Л, П | висока |
- Тип: саджанці
- Репродукція посадкового матеріалу: Не вказано
- Тип: саджанці
- Репродукція посадкового матеріалу: Не вказано
Пропозиції
- Тип: саджанці
- Репродукція посадкового матеріалу: Не вказано
- Тип: саджанці
- Репродукція посадкового матеріалу: Не вказано