Опис та характеристика рослини льон

Ця рослина була відомою людям ще в кам'яному віці: його залишки знайдені в найдавніших пальових будівлях на швейцарських озерах; лляні тканини носили в Ассирії та Вавилонії; у гробницях єгипетських пірамід мумії забинтовані льняним полотном.
Льон в Україні використовується з давніх давен, особливо на Поліссі. Літописець Нестор в життєописі св. Феодосія Печерського розповідає, що коли на свято Успіння Богородиці у монастирі скінчилася олива (деревна олія) для лампад, то ченці надавили олію з лляного насіння («в семени льнянемъ избити масла и то вълиявъше в кандила»). В тому ж літописі, підтверджується використання льону для виготовлення тканини. Обробляли льон на пряжу, ткали полотно та шили з них сорочки.
У 2008 році започаткований всеукраїнський фестиваль-конкурс «Відродження льонарства та народних художніх промислів України» — «Льон-Фест».
В довоєнний час у використанні волокна в текстильній промисловості України льон займав 41,9% (бавовник займав 49,3%, 7,9 % – вовна та 1,0 % – шовк). Рентабельність льонарства в господарствах доходила до 200%. Льонарство давало до 60% прибутків в рослинництві. В Україні була створена потужна база з переробки сировини льону. В 1995 році в Україні працювало 46 льонозаводів загальною потужністю виробництва 130 тис. тонн волокна на рік. Рентабельність роботи льонозаводів з урахуванням дотацій держави складала 30–35%, а текстильної промисловості – до 100%.

Насіння має лаксативну (очисну), муцилагінозну (розріджує секрети) і протизапальну дію. Радять його при запорах — збільшує об'єм калової маси і у той спосіб діє очисно при атонії товстих кишок і ожирінні. Екстракт насіння льону, прийнятий внутрішньо, вкриває тонким шаром слизову оболонку стравоходу, шлунка і кишечника, застерігаючи їх від подразнення. Це особливо важливо при виразці шлунка, що супроводжується гіперсекрецією. Якщо до того слизового покриву від насіння льону додати відвар цілющих трав, то це затримає на тривалий час пошкодження слизової оболонки, від чого скоротиться оздоровчий період.
Витяжки з насіння — холодні і теплі — дають благотворний ефект при запальних захворюваннях дихальних шляхів (сухий кашель, катар бронхів), захворюванні сечових шляхів (запалення і камені в сечовому міхурі й нирках). Зовнішньо прикладають при опіках, запаленні слизової оболонки і шкіри, набряках, фурункулах (кашка). Із льняної олії виділяють лінетол, який містить велику кількість ненасичених жирних кислот — олеїнову, лінолову, ліноленову, що знижують рівень холестеролу в крові і є добрим засобом для лікування атеросклерозу (Скляревський та ін., 1968). Дослідами Соколова (1984) доведено, що ці кислоти є біогенними попередниками простогландинів. Можливо, введені в організм ненасичені жирні кислоти приводять до стимуляції біосинтезу простогландинів і у такий спосіб полегшують їх вплив на фізіологічні процеси.
У народній медицині насіння льону вживається і при гіперациді, хрипкому голосі, запаленні простати, каменях у жовчному міхурі, діабеті та ін.
Протипоказаний при гострих порушеннях функції кишечника (проноси) та при посиленні болів при холециститі. Як зовнішній засіб лінетол застосовують при опіках і променевих ураженнях шкіри.
Лляна олія є одним з найстаріших продуктів і має високий вміст омега-3-ліноленової кислоти, яку все більше застосовують як цінну харчову добавку.