Опис та характеристика рослини люпин

люпин
Переглянути інформацію щодо вирощування культури люпин.

Рід Lupinus L. як дуже поліморфний об'єднує багато видів. За різними даними, їх налічують від 250 до 400 і більше. Серед них є однорічні й багаторічні трав'янисті рослини, напівчагарники та чагарники.

За походженням види люпинів поділяють на дві групи - середземноморську, яка об'єднує в основному великонасінні види, та американську, до якої належать переважно дрібнонасінні багаторічні люпини. У землеробстві України з однорічних видів люпину середземноморської групи поширені жовтий, вузьколистий, білий та зрідка мінливий; з багаторічних видів американської групи - багатолистий люпин.

Історія: 

Люпин походить з Середземноморського басейну, де його вирощували понад 2-3 тис. років до н.е. Білий люпин як харчова культура був відомий в Єгипті, Греції, Стародавньому Римі. Звідси ж походять люпин жовтий і синій, які стали відомі у ХVІ-ХVII століттях. Багаторічний люпин походить з північної Америки. В Україні люпин почали вирощувати на початку XX століття на зелене добриво.
В Україні посівна площа люпину становить 50 тис. га, середня врожайність 10-12 п/га. У світі найбільше люпину вирощують в Австралії, де його посівна площа досягає 0,8-1,0 млн. га, а середня врожайність - понад 10 ц/га.

Використовується: 

У сільськогосподарській культурі використовується чотири види люпину: вузьколистий (синій), жовтий, білий і багаторічний. Найбільшу площу в Україні займає жовтий люпин, значно менше білий і найменші посівні площі мають синій і багаторічний люпини.
Люпин - цінна кормова і сидеральна культура, а люпин білий і продовольча. Його називають другою північною соєю, враховуючи високий вміст білка - 30-48% і жиру - до 14%.
Широкому використанню люпину для харчових і кормових цілей мішали алкалоїди. Сорти люпину ділять на алкалоїдні (гіркі) з вмістом алкалоїдів 1-3% (люпінін, люпанін, спартеїн), малоалкалоїдні (0,2-0,3%) і безалкалоїдні (< 0,0025%). Дві останні групи можна згодовувати тваринам, як зерно так і зелену масу (до 9% білка). Кормовий люпин виведений з алкалоїдного більше 70 років тому. Урожайність зеленої маси 350-400 ц/га, може досягати 600 ц/га; зерна - 25-30 ц/га і більше.
Люпин найкращий азотфіксатор із всіх зернобобових культур.
На одному гектарі люпинового поля нагромаджується до 180 кг симбіотичного азоту (за деякими даними - до 400 кг/га), що прирівнюється до 40-45 т гною або 5 ц аміачної селетри. У ґрунті залишається до 10 т органічної речовини, 30 кг фосфору, 50 кг калію. Люпин дуже широко .використовується як зелене добриво.
Азот зеленої маси люпину, що приорюється, а також кореневі і рослинні рештки поступово мінералізуються і практично не вимиваються. Це повільнорозчинне азотне добриво.
Біологічний азот люпину є легкодоступним, екологічно чистим і найдешевшим з усіх видів добрив.
Крім того, рослини люпину розвивають глибокопроникаючу кореневу систему (на 2 м і більше) з високою засвоювальною здатністю, перемішуючи з нижніх шарів ґрунту у верхні фосфор, калій, кальцій та ін. мінеральні елементи, які були б втрачені для інших культур назавжди. Люпин - це біологічний меліорант, що покращує фізико-хімічні властивості ґрунту, підвищує родючість бідних ґрунтів.

Біологічні особливості: 

Вимоги до температури
Люпин - помірно теплолюбна рослина. Найбільш вимогливий до тепла білий люпин, насіння якого починає проростати при температурі 4-6°С, а сходи гинуть при мінус 3-4°С. Жовтий люпин проростає при температурі 3-5°С, а сходи переносять приморозки до мінус 4-5°С. Найменші вимоги до тепла у люпину вузьколистого (синього). Його насіння проростає при температурі 2-4°С, а сходи переносять приморозки до мінус 6-8°С. Оптимальна температура росту - 20-25°С, максимальна - 30°С. Сума ефективних температур для люпину синього 2400°С, жовтого - 2600°С, білого - 2800°С.
Вимоги до вологи
Всі види люпину вимогливі до вологи. При проростанні насіння люпину вбирає в 2-3 рази більше води, ніж насіння зернових культур. Найбільша потреба у воді у період бутонізації-зав'язування плодів. Транспіраційний коефіцієнт 600-700.
Вимоги до світла
Усі види люпину світлолюбні з добре виявленим геліотропізмом. Листки завжди пластинками перпендикулярно спрямовані до променів сонця і як кошики соняшнику рухаються за сонцем. При затіненні рослини погано розвиваються і не дають повноцінного насіння. Люпин вузьколистий і жовтий при доброму освітленні достигають на 10-12 днів швидше, ніж при хмарній погоді.
Люпин належить до рослин довгого дня. При вирощуванні в північних районах вегетаційний період скорочується.
Вимоги до ґрунту
Люпин синій і жовтий добре росте на дерново-підзолистих та інших малородючих піщаних ґрунтах. Вони витримують значну кислотність (рН < 5) і дуже погано ростуть на карбонатних ґрунтах, де багато кальцію. Оптимальна кислотність - рH - 5,0-5,6. Білий люпин менш стійкий до кислотності ґрунту і краще росте на нейтральних (рН = 6,0-6,8) ґрунтах.
Менші врожаї люпину одержують на важких, перезволожених, малопроникних глинистих ґрунтах, а також при високому рівні підгрунтових вод.