Опис та характеристика рослини люпин

люпин
Загальна інформація
Переглянути інформацію щодо вирощування культури люпин.

Рід Lupinus L. як дуже поліморфний об'єднує багато видів. За різними даними, їх налічують від 250 до 400 і більше. Серед них є однорічні й багаторічні трав'янисті рослини, напівчагарники та чагарники.

За походженням види люпинів поділяють на дві групи - середземноморську, яка об'єднує в основному великонасінні види, та американську, до якої належать переважно дрібнонасінні багаторічні люпини. У землеробстві України з однорічних видів люпину середземноморської групи поширені жовтий, вузьколистий, білий та зрідка мінливий; з багаторічних видів американської групи - багатолистий люпин.

Історія: 

Люпин походить з Середземноморського басейну, де його вирощували понад 2-3 тис. років до н.е. Білий люпин як харчова культура був відомий в Єгипті, Греції, Стародавньому Римі. Звідси ж походять люпин жовтий і синій, які стали відомі у ХVІ-ХVII століттях. Багаторічний люпин походить з північної Америки. В Україні люпин почали вирощувати на початку XX століття на зелене добриво.
В Україні посівна площа люпину становить 50 тис. га, середня врожайність 10-12 п/га. У світі найбільше люпину вирощують в Австралії, де його посівна площа досягає 0,8-1,0 млн. га, а середня врожайність - понад 10 ц/га.

Використання: 

У сільськогосподарській культурі використовується чотири види люпину: вузьколистий (синій), жовтий, білий і багаторічний. Найбільшу площу в Україні займає жовтий люпин, значно менше білий і найменші посівні площі мають синій і багаторічний люпини.
Люпин - цінна кормова і сидеральна культура, а люпин білий і продовольча. Його називають другою північною соєю, враховуючи високий вміст білка - 30-48% і жиру - до 14%.
Широкому використанню люпину для харчових і кормових цілей мішали алкалоїди. Сорти люпину ділять на алкалоїдні (гіркі) з вмістом алкалоїдів 1-3% (люпінін, люпанін, спартеїн), малоалкалоїдні (0,2-0,3%) і безалкалоїдні (< 0,0025%). Дві останні групи можна згодовувати тваринам, як зерно так і зелену масу (до 9% білка). Кормовий люпин виведений з алкалоїдного більше 70 років тому. Урожайність зеленої маси 350-400 ц/га, може досягати 600 ц/га; зерна - 25-30 ц/га і більше.
Люпин найкращий азотфіксатор із всіх зернобобових культур.
На одному гектарі люпинового поля нагромаджується до 180 кг симбіотичного азоту (за деякими даними - до 400 кг/га), що прирівнюється до 40-45 т гною або 5 ц аміачної селетри. У ґрунті залишається до 10 т органічної речовини, 30 кг фосфору, 50 кг калію. Люпин дуже широко .використовується як зелене добриво.
Азот зеленої маси люпину, що приорюється, а також кореневі і рослинні рештки поступово мінералізуються і практично не вимиваються. Це повільнорозчинне азотне добриво.
Біологічний азот люпину є легкодоступним, екологічно чистим і найдешевшим з усіх видів добрив.
Крім того, рослини люпину розвивають глибокопроникаючу кореневу систему (на 2 м і більше) з високою засвоювальною здатністю, перемішуючи з нижніх шарів ґрунту у верхні фосфор, калій, кальцій та ін. мінеральні елементи, які були б втрачені для інших культур назавжди. Люпин - це біологічний меліорант, що покращує фізико-хімічні властивості ґрунту, підвищує родючість бідних ґрунтів.

Біологічні особливості: 

Вимоги до температури
Люпин - помірно теплолюбна рослина. Найбільш вимогливий до тепла білий люпин, насіння якого починає проростати при температурі 4-6°С, а сходи гинуть при мінус 3-4°С. Жовтий люпин проростає при температурі 3-5°С, а сходи переносять приморозки до мінус 4-5°С. Найменші вимоги до тепла у люпину вузьколистого (синього). Його насіння проростає при температурі 2-4°С, а сходи переносять приморозки до мінус 6-8°С. Оптимальна температура росту - 20-25°С, максимальна - 30°С. Сума ефективних температур для люпину синього 2400°С, жовтого - 2600°С, білого - 2800°С.
Вимоги до вологи
Всі види люпину вимогливі до вологи. При проростанні насіння люпину вбирає в 2-3 рази більше води, ніж насіння зернових культур. Найбільша потреба у воді у період бутонізації-зав'язування плодів. Транспіраційний коефіцієнт 600-700.
Вимоги до світла
Усі види люпину світлолюбні з добре виявленим геліотропізмом. Листки завжди пластинками перпендикулярно спрямовані до променів сонця і як кошики соняшнику рухаються за сонцем. При затіненні рослини погано розвиваються і не дають повноцінного насіння. Люпин вузьколистий і жовтий при доброму освітленні достигають на 10-12 днів швидше, ніж при хмарній погоді.
Люпин належить до рослин довгого дня. При вирощуванні в північних районах вегетаційний період скорочується.
Вимоги до ґрунту
Люпин синій і жовтий добре росте на дерново-підзолистих та інших малородючих піщаних ґрунтах. Вони витримують значну кислотність (рН < 5) і дуже погано ростуть на карбонатних ґрунтах, де багато кальцію. Оптимальна кислотність - рH - 5,0-5,6. Білий люпин менш стійкий до кислотності ґрунту і краще росте на нейтральних (рН = 6,0-6,8) ґрунтах.
Менші врожаї люпину одержують на важких, перезволожених, малопроникних глинистих ґрунтах, а також при високому рівні підгрунтових вод.

Будова рослини

Біологічна класифікація

Домен : Ядерні
Царство : Рослини
--- : Вищі рослини
--- : Streptophytina
--- : Наземні рослини
--- : Судинні рослини
--- : Euphyllophyta
--- : Насінні
Відділ : Покритонасінні
Клас : Еудікоти
Підклас : Розиди
Порядок : Бобовоцвіті
Родина : бобовi
Підродина : Метеликові
Триба : люпинові
Рід : люпин
Вид : люпин