Опис та характеристика рослини люпин жовтий

Культура люпину відома з глибокої давнини. Білий люпин вирощувався 4-6 тис. років тому в Єгипті, Греції, давньому Римі. Жовтий і синій люпини походять з країн Середземномор'я.

Люпин використовують як кормову і сидеральну культуру.
На кормові цілі люпин почали вирощувати з 30-х років XX ст. після виведення солодких безалкалоїдних сортів, які містять у насінні не більше 0,0025% алкалоїдів (люпиніну, люпаніну, спартеїну та ін.). Обмежене кормове значення мають мало алкалоїдні сорти люпину із вмістом алкалоїдів до 0 , 1 - 0 , 2 % ) .
Кормова цінність люпину визначається хімічним складом насіння і зеленої маси. У насінні міститься 33-50% білка, 25-40% без азотистих екстрактивних речовин, 4,5-9,5% жиру, 3,5-4,2% золи. В 100 кг зерна міститься понад 100 корм. од. і 290-367 г перетравного протеїну на одну кормову одиницю. За вмістом білка 1 зерна люпину прирівнюється до 4 , 5 ц зерна ячменю або 5 - 6 ц кукурудзи, що є свідченням високої цінності насіння люпину як компонента при виробництві збалансованих за протеїном концентрованих комбікормів.
Зелену масу люпину використовують на корм у вигляді зеленого корму, силосу, сіна, трав'яного борошна. Зелена маса багата на білок (до 15%), вітаміни А, С і мінеральні речовини. 100 кг зеленої маси відповідає 14-15 кормовим одиницям із вмістом на 1 корм. од. 150-160 г перетравного протеїну.
Винятково важливе значення люпину як однієї з найкращих сидеральних культур. Він відіграє важливу роль у покращанні родючості дерново-підзолистих, піщаних та супіщаних ґрунтів Полісся. Переваги люпину, як культури на зелене добриво, визначаються його високою азотофіксуючою здатністю. При заорюванні 350 ц/га зеленої маси, як зеленого добрива, ґрунт збагачується на 180-200 кг/га біологічного азоту та на 35-40 т/га органічної речовини, що рівноцінно 45-48 т/га гною. Крім того, маючи добре розвинену Кореневу систему, яка глибоко проникає в ґрунт, люпин має здатність засвоювати з ґрунту важкорозчинні сполуки елементів живлення, особливо фосфорні.
Використовують люпин і як сировину для переробної промисловості. Із насіння одержують білкові концентрати, які застосовують для виготовлення штучного волокна, клею, пластмас та ін.

Вимоги до температури
Люпин - помірно теплолюбна рослина. Найбільш вимогливий до тепла білий люпин, насіння якого починає проростати при температурі 4-6°С, а сходи гинуть при мінус 3-4°С. Жовтий люпин проростає при температурі 3-5°С, а сходи переносять приморозки до мінус 4-5°С. Найменші вимоги до тепла у люпину вузьколистого (синього). Його насіння проростає при температурі 2-4°С, а сходи переносять приморозки до мінус 6-8°С. Оптимальна температура росту - 20-25°С, максимальна - 30°С. Сума активних температур 2600°С.
Вимоги до вологи
Всі види люпину вимогливі до вологи. При проростанні насіння люпину вбирає в 2-3 рази більше води, ніж насіння зернових культур. Найбільша потреба у воді у період бутонізації-зав'язування плодів. Транспіраційний коефіцієнт 600-700.
Вимоги до світла
Усі види люпину світлолюбні з добре виявленим геліотропізмом. Листки завжди пластинками перпендикулярно спрямовані до променів сонця і як кошики соняшнику рухаються за сонцем. При затіненні рослини погано розвиваються і не дають повноцінного насіння. Люпин вузьколистий і жовтий при доброму освітленні достигають на 10-12 днів швидше, ніж при хмарній погоді.
Люпин належить до рослин довгого дня. При вирощуванні в північних районах вегетаційний період скорочується.
Вимоги до ґрунту
Люпин жовтий добре росте на дерново-підзолистих та інших малородючих піщаних ґрунтах. Вони витримують значну кислотність (рН < 5) і дуже погано ростуть на карбонатних ґрунтах, де багато кальцію. Оптимальна кислотність - рH - 5,0-5,6.
Менші врожаї люпину одержують на важких, перезволожених, малопроникних глинистих ґрунтах, а також при високому рівні підгрунтових вод.