Опис та характеристика рослини Майоран садовий

майоран
майоран
майоран
Загальна інформація
Переглянути інформацію щодо вирощування культури Майоран.
Інша назва (народні назви): 
бардакуш, мардакуш.
Назва на латині: 
Majorana hortensia Moenh, Origanum majorana L..
Назва на російській мові: 
майоран.
Назва на англійській мові: 
marjoram, Sweet Marjoram.

Майоран (лат. Origanum majorana) — вид многолетних травянистых растений из рода Душица (Origanum) семейства Яснотковые. На Ближнем Востоке более известен под названием «бардакуш, мардакуш»

 

Історія: 

Майоран - багаторічна трав'яниста рослина. Є два різновиди майорану: листовий і квітковий. Перший вид - багаторічний чагарник, який зустрічається найчастіше у південних країнах. Другий вид майорану є невеликим однорічним рослиною, яка вирощують в Центральній Європі. Листовий майоран має більш концентрований аромат, ніж у європейського родича.

Майоран - багаторічна трав'яниста рослина. Є два різновиди майорану: листовий і квітковий. Перший вид - багаторічний чагарник, який зустрічається найчастіше у південних країнах. Другий вид майорану є невеликим однорічним рослиною, яка вирощують в Центральній Європі. Листовий майоран має більш концентрований аромат, ніж у європейського родича.
Історія майорану

Батьківщиною майорану вважаються Мала Азія і середземноморські країни. Здавна майоран використовували не лише як ароматних прянощів, але і як лікарська рослина. Ним лікували нежить, використовували при сечокам'яній хворобі нирок, готували мазь для лікування ревматизму, використовували при лікуванні захворювань нервової системи. Греки додавали майоран у вино для посилення аромату. У Європі широку популярність ця трава набула в XVI столітті. Майоран використовували у виноробстві, при варінні пива, монахи-бенедиктинці додавали його в лікер, який готували за рецептом, який вони зберігали в таємниці.
Майоран в кулінарії

Майоран є чудовою приправою при приготуванні м'ясних і рибних супів, страв з м'ясного фаршу, салатів, овочевих страв, соусів, овочевих консервів. Використовують його для ароматизації ковбасних виробів, сирів, вин. Майоран часто використовують при приготуванні жирних м'ясних страв, страв з бобових і капусти, адже він покращує травлення.

Використання: 

З давніх давен майоран був відомий як лікарський засіб та прянощі. Його використовували для лікування нервових захворювань, як тонізуючий, протикатаральний та антисептичний засіб.

Зараз в народній медицині майоран застосовують як шлунковий та протицинговий засіб, від безсоння та мігрені, при хворобах дихальних шляхів. Рекомендують її і при депресії та астмі.

В їжу використовують листя та квіткові бруньки в свіжому, сушеному чи тушкованому стані. Це прекрасна приправа для страв із м'яса, грибів, до супів, салатів та напоїв. Майораном часто замінюють перець та інші прянощі. Оцет, настояний на листках майорану протягом 5—7 діб набуває приємного аромату. Декілька крапель такого оцту нададуть пікантності будь-якому салату. Майоран покращує смакові якості солоних та маринованих огірків, томатів, патисонів, кабачків.

Ефірна олія використовується для ароматизації безалкогольних напоїв та в кулінарії.

Лікарські властивості: 

Майоран нам відомий, як пряна трава, листя якої подрібнюються і додаються до страви. Але майоран ще й досить широко застосовується в народній медицині.

Так наприклад листя майорану застосовуються для лікування цинги, для лікування головного болю. Ця трава справляється з безсонням. У народній медицині майоран застосовується так само і як антидепресант.

Майоран надає анти оксидантно, анти спазматическое, вторгнень, бактерицидну, відхаркувальний, потогінний, загоює та розсмоктуючу дію.

Відвари з майораном рекомендується приймати жінкам, якщо є сильні болі при менструації. Майораном лікують у народі кашель, простудні захворювання. З трави майорану готують мазь, яка рятує від нежиті. Навіть ревматизм лікують в народній медицині за допомогою трави майорану.

Мазь з майораном сприяє загоєнню порізів. А чай з травою майоран необхідно пити в тому випадку, якщо є стоматологічні проблеми (запалення ясен, запалення слизової рота).

Майоран містить: рутин, каротин, вітамін С, пектин, дубильні речовини, масла. Олія цієї рослини містить: феноли, пінен, борнеол, Сабіне.

Цвіте: 

Цвіте в липні — серпні.

Біологічні особливості: 

Майоран теплолюбивий та засухостійкий. Свіже листя та квіткові бруньки містять ефірну олію, запах якої нагадує аромат перцю, м'яти та кардамону разом узятих.

Поширення: 
Батьківщина майорану — Середземномор'я. Дикоростучі зарості зустрічаються в Північній Африці та Малій Азії. Вирощують його в Закавказзі, а також в Україні.

Будова рослини

Стебло: 
багаторічна трав'яниста рослина висотою до 60 см.
Листки: 
Листя дрібне, овальне, опущене, супротивне, черешкове.
Квітки: 
Квіти двостатеві, дрібні, білі або червонуваті, зібрані в головку.
Плоди: 
Плоди — горішки світло- чи темно-коричневого кольору, з сильним запахом

Біологічна класифікація

Домен : Ядерні
Царство : Рослини
--- : Вищі рослини
--- : Streptophytina
--- : Наземні рослини
--- : Судинні рослини
--- : Euphyllophyta
--- : Насінні
Відділ : Покритонасінні
Клас : Еудікоти
Підклас : Айстериди
Порядок : Губоцвіті
Родина : губоцвiтi
Рід : Майоран
Вид : Майоран садовий

Майоран садовий - сорти

При наведенні на скорочення, воно розшифровується

Культура: Майоран
Назва сорту Організації Рік Напрям Група стигл. Реком. зона Урож.
Дзвіночок З, ВППС: 348348 - Національний ботанічний сад ім. М. М. Гришка Національної академії наук України (UA) 1999 сал, спц сс Л, П, С
Прекрасний З, ВППС, П: 365365 - Нікітський ботанічний сад - Національний науковий центр Української академії аграрних наук 2004 хп, спц пс С 20,4 ц/га