Опис та характеристика рослини мелiса лiкарська
Меліса лікарська - багаторічна трав'яниста ефіроолійна рослина з приємним лимонним запахом. Стебла чотиригранні, гіллясті. Квітки неправильні, білого кольору.
Мелісу вирощують як лікарську, ефіроолійну і медоносну рослину. Молоді пагони, листки мають приємний запах лимона, тому їх використовують у свіжому вигляді як приправу до різних страв, зокрема салатів, супів, соусів, для ароматизації вин, соків, чаю, компоту та інших напоїв. Ефірну олію широко використовують у медицині, парфумерії. Олія меліси має седативні і бактерицидні властивості. В народній медицині мелісу використовують при різних захворюваннях (серцевих, застудних, внутрішніх органів тощо).
Мелісу розмножують насінням, розсадою, частинами куща, відсадками, кореневищними живцями. Цвіте протягом липня і серпня. Плоди достигають у вересні.
Потребує багато ґрунтової вологи, у той же час погано витримує її надлишок. Оптимальний температурний режим для росту і розвитку - 20 - 25 °С. Це світлолюбива рослина, вибаглива до родючості ґрунту, її вирощують на ґрунтах легкого механічного складу.
Будова рослини
мелiса лiкарська - сорти
При наведенні на скорочення, воно розшифровується
Назва сорту | Організації | Рік | Напрям | Реком. зона | Стійк. хвороб |
---|---|---|---|---|---|
Мілана | З: 909909 - Інформація відсутня | 2002 | фарм, x, прм | гідроп | |
Соборна | З, П: 402402 - Інститут овочівництва і баштанництва Української академії аграрних наук (UA) | 2003 | ун | Л | висока |
Цитронелла | З, П: 323, 402 ВППС: 402, 1988323 - Закарпатський інститут агропромислового виробництва Української академії аграрних наук 402 - Інститут овочівництва і баштанництва Української академії аграрних наук (UA) 1988 - Закарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Національної академії аграрних наук України (UA) | 2002 | лік | Л, П |