Опис та характеристика рослини нагiдки лiкарськi

Батьківщина нагідок — Центральна і Південна Європа, Передня Азія та Близький Схід. У дикому вигляді нагідки лікарські ростуть у країнах Середземномор'я. Рослину широко культивують як декоративну в Європі та США. В Україні дикорослі нагідки не трапляються, проте рослина широко розповсюджена, її вирощують для медичних потреб на спеціальних плантаціях, саджають на городах і присадибних ділянках.

Квітки нагідок здавна застосовують у народній медицині, дозволені вони до використання й у науковій медицині, входять до Державної Фармакопеї України. Рослина виявляє бактерицидну, протизапальну, ранозагоювальну, кардіотонічну та заспокійливу дію, її препарати знижують тиск, інтенсифікують обмінні процеси у печінці, поліпшують її секреторну функцію. У аптеках реалізуються сухі квіти нагідок лікарських, настойка календули на спирту та мазь календули. Зазначені засоби Міністерство охорони здоров'я відносить до фармацевтичної групи антисептичних та протизапальних. Найбільш широко настої і настойки квіток календули використовують зовнішньо. Для лікування тріщин шкіри і герпесу, екземи, обмороження, полощуть ротову порожнину і горло при тонзилітах, стоматитах, пародонтозі, гінгівітах і ангінах. З квіток календули виробляють препарати для лікування виразки шлунка і дванадцятипалої кишки, а також гострих гастритів. У народній медицині настій і настойку квіткових кошиків нагідок вживають при бронхітах, рахіті, жовтяниці, захворюваннях сечового міхура і селезінки, нервовому збудженні та запамороченні. Нагідки широко використовують у гомеопатії.