Опис та характеристика рослини Очеретянка звичайна

ocheretyanka
Загальна інформація
Назва на латині: 
Phalaroides arundinacea (L.) Rausch., Phalaris arundinacea L..

Цінна кормова трава. За вмістом перетравного протеїну в перерахунку на 1 кормову одиницю і каротину дає біологічно повноцінний корм. Має цукровий мінімум, що забезпечує нормальний процес силосування і високу якість силосу. За вмістом протеїну в зеленій масі дещо перевищує тимофіївку і ін. злаки. Строки використання 4-6 років. Приріст за добу - 6-8см. Дає зелену масу рано, одночасно з озимими культурами на зелений корм, тому її можна використовувати замість озимих на зелений корм. Дає 2-3 укоси. Високоврожайна, одне з перших місць за врожайністю - до 150 ц/га і більше сіна. Для пасовищного використання очеретянка малопридатна, бо погано витримує часте випасання та витоптування тваринами і скоро випадає з травостою. Добре росте на заболочених луках, осушених торфовищах. В умовах достатнього зволоження добре росте також на піщаних і суглинистих чорноземах. Рекомендується висівати для одержання раннього зеленого корму в суміші з бекманією, лисохвостом лучним і стоколосом безостим.

Використання: 

Травосумішки, висіяні рано навесні на суходільних пасовищах, можна частково випасати худобою вже у серпні - на початку вересня. На торфових ґрунтах, якщо дернина добре зміцніла, можна пасти худобу лише на другий рік, щоб не допустити виривання трав з корінням. Якщо ґрунт ще недостатньо осів, трави не досить вкорінилися і під час випасання легко вириваються, дуже витоптуються худобою внаслідок чого травостій зріджуєть.

Поширення: 
Ареал охоплює всю північну півкулю, Європу, Азію, Північну Африку і Північну Америку. Крім того, вид натуралізований у деяких частинах інших частинах світу (Південна Америка, Австралія, Нова Зеландія, Лесото, ПАР). Також культивується. Населяє затоплені райони, заболочені місця і річечки. Вид світлолюбний, але переносить півтінь. В Україні зростає по берегах річок і на заболочених лугах, нерідко утворює зарості — по всій Україні (за винятком пд. Криму), але частіше в лісових і лісостепових районах. Кормова рослина, а варіація зі смугастим листям — декоративна

Будова рослини

Стебло: 
Стебла прямостійні, 50–150(-200) см завдовжки.
Листки: 
Листя стеблеве. Язичок 6–10 мм довжиною. Листові пластинки довжиною 10–20 см, 5–15 мм завширшки.
Коренева система: 
Кореневища подовжені.
Суцвіття: 
Суцвіття — волоть 7–40 см завдовжки, 1–4 см шириною. Основні гілки волоті притиснуті. Колоски притиснуті, поодинокі.
Колос: 
Колоски яйцеподібні, стислі з боків, 3.5–7.5 мм довжини. Пиляків 3, 2.5–3 мм довжиною. 2n=28.

Очеретянка звичайна - сорти

При наведенні на скорочення, воно розшифровується

Назва сорту Організації Рік Напрям Група стигл. Реком. зона Якість
Київська З: 337
ВППС: 1626337 - Київська дослідна станція Національного наукового центру "Інститут землеробства Української академії аграрних наук" (UA)
1626 - Національний науковий центр "Інститут землеробства Національної академії аграрних наук України" (UA)
1977 лп сс Л, П скліт
Сарненська 40/100 З: 390
ВППС: 2032390 - Сарненська дослідна станція Інституту гідротехніки і меліорації Української академії аграрних наук
2032 - Сарненська дослідна станція Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України
1998 лп сс Л, П вкліт