Опис та характеристика рослини Ожина звичайна

плоди ожини звичайної
квітка ожини звичайної
Переглянути інформацію щодо вирощування культури Ожина звичайна.
Інша назва (народні назви): 
ожина сиза, ожинник, глуха малина.
Назва на латині: 
Rubus caesius, Rubus subgenus Eubatus sect. Moriferi & Ursini.
Назва на російській мові: 
ежевика сизая.
Назва на англійській мові: 
Blackberry.

Річні пагони дугоподібно вигнуті, циліндричні, з сизим нальотом, густо вкриті прямими або вигнутими шипиками. Верхівки пагонів, пригинаючись до поверхні ґрунту, здатні укорінюватись. Листки трійчасті, з обох боків розсіяноволосисті, з широколанцетними прилистками, листочки по краю неправильно надрізано-зубчасті. Квітки великі (до 3 см у діаметрі), білі, зібрані в негусті щитки, квітконоси довгі, тонкі. Чашолистків і пелюсток по чотири-п'ять. Тичинок і маточок багато, зав'язь верхня. Плід — складна кістянка (до і см у діаметрі), тьмяно-чорна, соковита, вкрита сизим нальотом. Кісточка сплюснута, з гачкоподібним, загостреним кінчиком.

Росте в підліску мішаних і листяних лісів по берегах озер, річок, на вирубках, по балках. Тіньовитривала рослина. Період цвітіння розтягнутий з травня по серпень, плоди достигають через 4-6 тижнів після цвітіння.

Поширена ожина сиза майже по всій Україні, заготовляють у районах поширення. Запаси значні, особливо на Поліссі і в північно-західних районах Лісостепу.

Використовується: 

Харчова, медоносна, лікарська, кормова, фарбувальна, танідоносна, декоративна рослина.

Плоди вживають у їжу свіжими і сушеними, використовують також для приготування варення, сиропів, вина, безалкогольних напоїв, екстрактів, желе, мармеладів. Вони містять цукри (6-6,8%), яблучну, лимонну, винну і саліцилову кислоти (0,96%о), дубильні й азотисті сполуки, мінеральні речовини, вітаміни С, Е і каротин. Насіння містить 9-12% жирної олії.

У народній медицині плоди здавна ціняться як кровоочисний, протиглисний засіб та засіб, що поліпшує перистальтику кишок. Плодами лікують катари кишок, болі в шлунку, криваві проноси. Вони вважаються протигнильним засобом. Листки ожина в суміші з квітками нагідок, травою хвоща, вербени і дубовою корою рекомендуються при запаленнях шкіри, лишаях, екземі, грибкових хворобах. Корені, вириті навесні і зварені з медом, рекомендуються від водянки. Листки застосовують як потогінний і антицинготний засіб, для полоскання горла, порошок з листків — для засипання ран.

Ожина — добрий медонос, дає багато нектару і пилку. Мед світлий, прозорий, з слабким ароматом. Медопродуктивність 20-25 кг з 1 га.

Пагони й листки ожини містять таніди (4 −7%), придатні для дублення шкур. Сік з плодів використовують для підфарбування вин, з кислотами він дає червоний колір, а з лугами — синій. Він придатний для фарбування тканин у фіолетовий, ніжно-рожевий, коричнево-фіолетовий кольори. Як декоративна рослина ожина придатна для вертикального озеленення, прикриття стін і альтанок.

Ожина звичайна - сорти

При наведенні на скорочення, воно розшифровується

Культура: Ожина звичайна
Назва сорту Організації Рік Напрям Група стигл. Реком. зона Урож. Холодостійк. Стійк. посухи
АПФ 45 З, ВППС: 19891989 - Боард оф Трастіс оф зе Юніверсіті оф Арканзас 2016
Карака Блек З, ВППС: 672672 - Меосіс Лімітед 2015 25,9 тон/га 7 7
Насолода З, ВППС, ВП: 350350 - Національний університет біоресурсів і природокористування України 2010
Рубін З, ВППС, ВП: 191191 - Мельничук Максим Дмитрович 2015 ун рс С 8,4 тон/га 6 8
Садове чудо З, ВППС, ВП: 350350 - Національний університет біоресурсів і природокористування України 2013
Чачанска Бестрна З, ВППС: 672672 - Меосіс Лімітед 2015 16,7 тон/га 8 7