Опис та характеристика рослини Пiдбiл звичайний

Лікарська, медоносна рослина.

У науковій медицині з лікувальною метою використовують листки — Folium Farfarae, рідше квітки — Flores Farfaiae. Їх застосовують як відхаркувальний засіб при хворобах дихальних шляхів та при кашлі. У листках і кошиках містяться глікозид тусилягін, ефірна олія, дубильні і слизисті речовини, фітостерин, інулін, галова, яблучна й винна кислоти, каротин і вітамін C.

У народній медицині листки і кошики підбілу рекомендують при стенокардії, бронхіальній астмі, запаленні і туберкульозі легень, затяжному кашлі, кишково-шлункових хворобах. Листки використовують Для збудження апетиту, при простудних захворюваннях. Соком листків лікують туберкульоз легень, золотуху, нежить, гнійні рани й виразки. Свіжі листки прикладають до наривів, ними лікують запалення шкіри, запалення вен на ногах. Відваром листків з підбілу і кропиви миють голову для укріплення волосся і проти лупи.

У гомеопатії використовують есенцію з свіжих листків. Підбіл звичайний — один з найраніших медоносів і пилконосів, медопродуктивність його до 18 кг/га, взяток з нього сприяє розвиткові розплоду.
Збирають цілі неушкоджені листки підбілу в травні — червні, зриваючи їх з черешком або зрізуючи ножами. Сушать на горищах під залізним дахом або під наметами, розстилаючи тонким шаром. Сухі листки пресують і пакують у тюки вагою по 50 кг або в мішки вагою по 20 кг. Строк зберігання — три роки. Кошики заготовляють на початку цвітіння, обрізуючи або обриваючи їх з квітконіжкою не більше 0,5 см завдовжки. Сушать так само, як і листки. Пакують у фанерні ящики, вистелені папером, вагою по 25 кг.

Цвіте в березні — квітні.