Опис та характеристика рослини Розхiдник звичайний

Лікарська, ефіроолійна, харчова, медоносна, отруйна рослина.У гомеопатії використовують есенцію з свіжої рослини з квітками, яка є профілактичним засобом проти отруєнь свинцем у художніх майстернях і в малярному виробництві.

У ветеринарії застосовують як глистогінний засіб. У листках у період цвітіння містяться вітамін С (30 — 32,8 мг%), провітамін А (8,2 мг%), тому їх можна вживати в їжу для приготування супів та замість прянощів.

У народній медицині надземну частину розхідника використовують при застарілих грудних катарах, хворобах сечового міхура, пропасниці, простуді, хворобах шкіри, горла, селезінки, базедовій хворобі, ангінах, бронхіальній астмі, болях після пологів, туберкульозі легень, хворобах нирок, печінки (жовтяниці і пухлин). Рекомендується також для поліпшення апетиту, як болезаспокійливий шлунковий і пом'якшувальний засіб при хворобах дихальних шляхів. Зовнішньо використовують при лікуванні ран, виразок, пухлин, золотухи, при переломах кісток і вивихах, судорогах кінцівок. Свіжими листками лікують коросту та різні нашкірні хвороби. Примочки з відвару застосовують при сльозотечі.

у квітні — червні

Рослина тіньовитривала.

Росте в листяних і мішаних лісах, на галявинах, залужених ділянках.