Опис та характеристика рослини шовковиця біла

шовковиця біла Рис.1
шовковиця біла Рис.2
шовковиця біла Рис.3
шовковиця біла Рис.4
Загальна інформація
Переглянути інформацію щодо вирощування культури шовковиця біла.
Інша назва (народні назви): 
шовковиця домашня медова, Тутове дерево, Морва, шовковиця біла.
Назва на латині: 
Morus L..
Назва на російській мові: 
Шелковица белая .

Шовковиця біла (Morus alba) — дерева до 15—20 м заввишки з густою округлою кроною, однодомні.

Шовковиця біла – дерево з сімейства тутових, яке щорічно скидає листя. Спочатку культивувалася у східній частині Китаю в якості корму для тутових шовкопрядів. Незважаючи на те, що культура росла в теплому регіоні, вона зараз поширена і в більш холодних областях, винятком є лише північні країни. Цікаво, що колір у назві культури позначає не забарвлення ягід, а забарвлення кори дерева. На даний час шовковицю білу продовжують використовувати як корм для шовкопрядів, плоди вживають в їжу, а інші частини рослини переробляють для одержання лікарських препаратів.

Історія: 

вирощують у ряді європейських країн, Середній Азії і Закавказзі, Японії і Китаї.

Використання: 

При зовнішньому застосуванні шовковицю викоритстовують для змащення подряпин, порізів, виразок і ран настоєм спорошкованої кори гілок на рослинній олії (у співвідношенні 1:30).
Не вживайте кору і листя, якщо у вас захаорювання легенів не проконсультувавшись з лікарем.

Лікарські властивості: 

Свіжі плоди шовковиці посилюють кровотворення, сприяють відновленню порушеного внаслідок шкірних захворювань обміну речовин в організмі. У науковій медецині їх використовують при гіпохромній анемії, пов'язаній з гіпоацидним гастритом, при дискінезіях жовчновивідних шляхів за гіперкінетичним типом, гострих ентероколітах, дизентеріях і дисбактеріозах. Є позитивний досвід лікування великою кількостю свіжих плодів шовковиці хворих на міокардіострофію і пороки серця. Після курсу лікування у хворих спостерігалося зменшення болю і покращення роботи серця, зменшувалася задишка, відновлювалась працездатність. Сік і настій свіжих плодів шовковиці використовують як відхаркуючий і сечогінний засіб. Настій листя або відвар кори коренів шовковиці вживають у народній медецині як засіб, що має гіпотензивні, анальгетичні, седативні, протизапальні та гіпоглікемічні властивості, і як протикашлевий засіб. У китайській народній медецині відвар кори, крім того, вживається при нирковій недостатності та статевій імпотенції. При легких формах цукрового діабету страви перед вживанням їжі корисно посипати спорошкованим листям шовковиці. Натомість результати експерементальних досліджень свідчать про те, що лише настойка листя виявляє слабо виражену гіпоглікемічну дію, інші ж препарати — новогаленові і настій листя — такої дії не виявляють. Настій спорошкованої кори гілок на кукурудзяній або соняшниковій олії застосовують для гоєння подряпин, порізів, виразок і ран. Для лікування хвороб шовковицю використовують як для зовнішнього так і внутрішнього застосування.

Цвіте: 

Цвіте у травні.

Розмножується: 

Шовковицю білу розмножують щепленням, відсадками (культурні форми і сорти), насінням

Поширення: 
На тери­торії України, переважно в лі­состепових і степових районах, її культивують в садах і парках.

Будова рослини

Листки: 
Листки м'які, чергові, черешкові, яйцеподібні. Квітки одностатеві, зібрані пазушними циліндричними, густими колосоподібними суцвіттями. Оцвітина проста, чотирироздільна, дзвоникувата.
Квітки: 
Квітки роздільностатеві. Чоловічі суцвіття діаметром 1-4 см, тобто довші своїх квітконіжок, жіночі – майже однакової довжини з квітконіжками, краї оцвітини і рильця голі або трохи війчасті.
Плоди: 
Плід — горішки; на час достигання плодів оцвітина стає м'ясистою і квітки зростаються між собою, утворюючи овальне біле або червонувате, ягодоподібне супліддя. Плоди достигають у липні — серпні. Плоди (супліддя) округлі або циліндричні завдовжки до 4 см, білі, жовті чи рожеві, соковиті, солодкі — цукрів у них до 20%, кислот — до 2%; їх споживають свіжими, виготовляють варення, сиропи.