Опис та характеристика рослини шпинат городній

Шпинат широко використовується у кулінарії як дієтичний продукт, особливо для дітей, а також у консервній промисловості. Листя рослини відварюють, тушкують, використовують в якості начинки до пирогів, яєчні, подають як закуску, для виготовлення соусів, пюре й ін. Гарний шпинат у тушкованому виді з іншими овочами, ще його можна консервувати. Страви зі шпинату варто відразу використовувати в їжу, тому що при їхньому зберіганні з азотнокислих солей, що знаходяться в цій культурі, утворюються шкідливі для організму азотисті солі.

Шпинат використо­вують для приготування перших і других страв, але особливо корисно вживати його в сирому вигляді як салат. Широта ліку­вального діяння шпинату незнач­на. Він посилює перистальтику кишок, виявляє легку проносну дію. Високий вміст фенольних сполук (флавоноїдів і фенолокислот) зумовлює капілярозміцнюючі, протисклеротичні й протиза­пальні властивості шпинату. Використовуть його як засіб, що ство­рює лікувальний фон, і для потен­ціювання дії лікарських засобів при ряді захворювань. Корисно вживати шпинат дітям, вагітним і ослабленим хворим, хворим на гіпохромну анемію, діабет і гіпер­тонію, при гіпацидному гастриті й ентероколіті. У вигляді супів, пюре тощо його призначають при ожирінні. Як джерело вітамінів шпинат використовують у дієто­терапії та при так званому вес­няному лікуванні. У народній ме­дицині настій з листя шпинату вживають при в'ялій перисталь­тиці кишечника і метеоризмі. При нирковокам'яній хворобі (оксалурії), нефритах, подагрі, захворю­ваннях печінки, жовчного міхура і підшлункової залози вживати шпинат протипоказано. Слід та­кож пам'ятати, що страви з шпи­нату треба зберігати у холо­дильнику, оскільки при кімнатній температурі у них утворюються отруйні речовини, небезпечні для здоров'я людини.
Лікарські форми і застосування. Внутрішньо — настій із свіжого лис­тя (10 г сировини на 200 мл окропу) по чверті склянки 4 рази на день.Цілющі властивості шпинату відзначені були давно. Його вживання в їжу допомагає в лікуванні: туберкульозу, цукрового діабету, анемії, хвороб ясен і зубів, шлунково-кишкового тракту (він прекрасно виводить шлаки).
В його листках знайдено калій, який проявляє сечогінну дію, а також холін. В шпинаті виявлено велику кількість щавелевої кислоти, особливо після цвітіння, яка зв'язує кальцій. Ці з'єднання залишаються в організмі, тому шпинат потрібно вживати в їжу до цвітіння і тільки у вареному виді.

з червня по серпень

Вимоги до температури. Шпинат - холодостійка культура. Оптимальна температура для утворення товарної розетки 14-160С.
Вимоги до вологи. Шпинат – вологолюбна культура, особливо на початку розвитку.
Вимоги до світла. Шпинат – рослина довгого дня. До світла невимогливий, однак при недоліку світлової енергії ріст рослини затримується, у листах менше накопичується вітаміну С.
Вимоги до ґрунту. Шпинат росте майже на всіх типах ґрунтів, за винятком перезволоження та сухих піщаних. Найпридатніші для її вирощування глибокі родючі чорноземи, сірі і темно-сірі, опідзолені та осушені торфові ґрунти.