Опис та характеристика рослини сорго вiничне

Сорго є найважливішою кормової, технічної та продовольчою культурою, яка займає широкий ареал обробітку в усьому світі. Поширення її в країнах Африки, а також велика різноманітність зустрічаються дикорослих форм на цьому континенті свідчить про те, що батьківщиною зернового сорго є великі простори Африки.

На єгипетських стародавніх пам'ятниках, побудованих за 2200 років до нашої ери, виявлені малюнки прибирання і знайдені зерна сорго, що свідчить про обробітку цієї культури з незапам'ятних часів. Стародавність його підтверджується пам'ятниками старовини і в країнах Східної і Південної Азії, тому в літературі є вказівки на те, що деякі форми його мають індійське походження, де обробітком займалися близько 3000 років до нашої ери. У Китаї культура сорго була відома за 2000 років до нашої ери. Тому походження сорго може бути в рівній мірі пов'язане з Африкою, Індією і Китаєм, де землеробська культура виникла самостійно.

На Європейському континенті про культуру сорго дізналися набагато пізніше. Перша згадка про неї міститься в описі «Природній історії в 37 книгах» Плінія Старшого (23-79 рр..), Де повідомляється, що сорго було завезено в Рим з Індії та Єгипту.

У 1989 р. у світовому землеробстві площі зернового сорго склали 44,5 млн. га, а валові збори зерна - близько 60 млн. тонн. Воно займає п'яте місце після пшениці, рису, кукурудзи та ячменю і третє - серед зернофуражних культур. Сюди не входять посіви цукрового сорго і сорго-суданкового гібридів.

Збільшення посівних площ сорго за останні роки на континентах, особливо в Африці, пов'язане з винятковою посухо-і жаростійкість, солнцевинослівостью і невибагливістю до грунтів. Ось чому ареал його обробітку охоплює величезні території, розташовані на південь від 50-й паралелі в Північному і на північ від 50-й паралелі в Південній півкулі.

Сорго вирощують на всіх континентах світу для кормових цілей, а в посушливих районах частина його зерна використовується в їжу людини. Підраховано, що зерно сорго, щорічно отримується в країнах Азії і Африки, використовують в їжу протягом року понад 200 млн. чоловік. Тут сорго - основна хлібна рослина, з яким пов'язане життя мільйонів людей, починаючи з найдавніших часів і до наших днів.
Батьківщина сорго — Екваторіальна або Північно-Східна Африка. Похідними центрами походження вважають Індію і Китай, звідки воно було завезено в інші країни. У Індії сорго вирощують з 3-го тисячоліття до нашої ери, у Китаї та Єгипті — з 2-го тис. до н. е. В Європу культура була завезена в 15 столітті, до Америки в 17 столітті. Сорго відвіку вирощують в Середній Азії. На півдні Східної Європи — з 19 століття.

Сорго — хлібна, технічна і кормова рослина. Зерно містить 61-68 % крохмалю, 7,8-16,7 % білка, 1,7-6,5 % жиру. З нього виробляють борошно, крупу, спирт, крохмаль та інше. Із стебел цукрового сорго (містить до 18 % цукру) отримують патоку (сорговий мед). Зерно і зелену масу використовують на корм великій рогатій худобі. Солома використовується як сировина для виробництва паперу, картону, плетених виробів, віників, нею вкривають дахи, використовують на паливо, для загорож. З сухих стебел деяких видів отримують червону фарбу для обробки шкір. Треба зважати на те, що молоді рослини багатьох видів сорго отруйні.