Опис та характеристика рослини Соя культурна
Соя належить до роду, який, за даними F.J.Herman (1962), поділяється на три підроди (submenus) Leptocyamus, Glycine і Soja. За свідченням П.М.Жуковського, рід Glycine об'єднує 10 видів. В СНД ростуть лише два види: соя культурна - Glycine hispida Maxim, Moench. (синоніми: Soja hispida, Moench.; Soja japonica Savi. та ін.), яка є важливою сільськогосподарською культурою, та уссурійська дикоросла соя - G. ussuriansis Regel and et. Maak., що росте на берегах річок і озер, а також на сопках Далекого Сходу.
Соя культурна, або щетиниста (2n-38, 40), - однорічна трав'яниста рослина, зовні подібна до квасолі.
Соя — одна з давніх культур. Встановлено, що в країнах Південно-Східної Азії (Китай, Корея, Індія, Японія) вона була відома як землеробська культура за 4 тис. років до н. е. У Європі з’явилася наприкінці XVIII ст. На сучасній території СНД її здавна вирощували російські переселенці на Далекому Сході, а в європейській частині країни вона з’явилася лише в 70-х роках ХІХ ст. Серед країн світу найбільші посівні площі сої у США — понад 25 млн га та КНР — до 10 млн га. Великі посівні площі вона займає також у Бразилії, Японії, В’єтнамі, країнах Північної Африки, Австралії. У країнах СНД сою вирощують на площі 900 тис. га. Основними районами її вирощування є Далекий Схід (Амурська область, Хабаровський і Приморський краї). Відносно сприятливі умови для її вирощування також на Північному Кавказі, в Закавказзі, Лісостепу України, Молдові, Середній Азії (при зрошенні). В Україні соя займає поки незначну площу — до 75 тис. га і більше залежно від року. На перспективу заплановано довести соєвий лан в Україні не менш як до 500 тис. га. Середні врожаї сої в СНД невисокі — 10 – 15 ц/га, у кращих господарствах України сягають 20 – 25 ц/га.
За посівними площами і валовими зборами зерна соя (Glycine hispida Maxim.) є головною зерновою бобовою культурою світу. Вирощують її більше 40 країн на загальній площі понад 50 млн га. Таке велике поширення сої пояснюється універсальністю її використання як важливої продовольчої, технічної і кормової культури. Зумовлено це винятково сприятливим поєднанням у насінні органічних і мінеральних речовин. За хімічним складом насіння сої є унікальним. Воно містить у середньому 39 % (33 – 52 %) білків, 20 % (14 – 25 %) напіввисихаючої олії, 24 % вуглеводів, 5 % зольних елементів (з переважним вмістом калію, фосфору і кальцію), а також потрібні для організму людини і тварин різні ферменти, вітаміни (А, В, С, D, Е) та інші важливі органічні й неорганічні речовини. Висока цінність сої визначається насамперед великим вмістом повноцінного білка, який за амінокислотним складом наближається до білків тваринного походження і добре засвоюється людиною і тваринами. Має значення також те, що головний протеїн сої — гліцидин здатний при закисанні згортатися, що дає змогу виготовляти з насіння і бобів велику кількість різноманітних продуктів харчування. При чому медичною наукою встановлено, що в продуктах харчування із сої є антисклеротичні речовини, що особливо важливо для людей старшого і похилого віку. З насіння сої виготовляють соуси, молоко, сир, котлети, кондитерські вироби, ковбаси, харчове борошно, сурогати кави та ін. В їжу використовують також незрілі боби у вареному й консервованому вигляді. Соя — важлива технічна культура. Вона займає перше місце у світовому виробництві харчової рослинної олії, яку використовують у їжу і яка є сировиною для виробництва вищих сортів столового маргарину, лецитину. Соєва олія широко використовується також у миловарній та лакофарбовій промисловості. Із білків сої виробляють пластмаси, клей та інші вироби. Як кормову культуру сою використовують на зелений корм, сінаж, для виробництва трав’яного борошна, на силос (в сумішах з кукурудзою), монокорм. Поживність соєвих кормів досить висока. Наприклад, у 100 кг її зеленої маси міститься 21 корм. од. та 3,5 кг перетравного протеїну; в 100 кг кукурудзяно-соєвого силосу — відповідно 26 і 2,9 кг. Цінними концентрованими кормами є соєва макуха із вмістом до 47 % і шрот, який містить понад 45 % білка. За амінокислотним складом вони не поступаються м’ясному й рибному борошну. Задовільним кормом (для овець, кіз) є полова й солома сої. Соя збагачує ґрунт на азот, тому, як і інші бобові культури, є цінним попередником для різних сільськогосподарських культур.
Соя — теплолюбна культура. Насіння її починає проростати при температурі ґрунту 8 – 10 °С, а дружні сходи з’являються при 15 – 18 °С. Висока вибагливість сої до тепла спостерігається упродовж усього періоду вегетації, особливо під час цвітіння і наливання зерна. Сприятливою середньодобовою температурою для росту й розвитку сої протягом вегетації є 18 – 22 °С, а при цвітінні-наливанні насіння 22 – 25 °С. Проте в молодому віці соя відносно непогано витримує низькі температури. Сходи її практично не пошкоджуються заморозками мінус 2 – 3 °С, а іноді (при низькій відносній вологості повітря) навіть витримують зниження температури до мінус 5 °С. Вимоги до вологи у сої у різні періоди росту неоднакові. Наприклад, при проростанні насіння, яке поглинає не менше 130 – 160 % води від власної маси, потрібний значний запас вологи в ґрунті — близько 30 мм в шарі 0 – 20 см. На початку вегетації, коли соя в основному вкорінюється, а темпи росту її вегетативної маси сповільнені, рослини до цвітіння добре витримують посуху. З посиленням росту вегетативної маси потреби сої у волозі збільшуються, досягаючи максимуму під час цвітіння і розвитку плодів. Через нестачу вологи в цей час обпадає частина квіток, молодих пагонів. Транспіраційний коефіцієнт сої у середньому становить 520. Тому високий урожай вона дає при вологості ґрунту 75 – 80 % НВ, добре витримуючи повітряну посуху. Загальне споживання води посівами сої коливається залежно від місця та умов вирощування в межах 3000 – 5500 м3/га, а коефіцієнт водоспоживання — 150 – 300 м3 на 1 ц зерна. Найкращі ґрунти для сої — достатньо родючі, багаті на органічну речовину і кальцій, з нейтральною реакцією ґрунтового розчину (рН 6,5 – 7) та добре аеровані, з щільністю 1,1 – 1,25 г/см3. Кислі, засолені, схильні до заболочення ґрунти без відповідного їх поліпшення непридатні для вирощування сої. Не витримує вона тривалого затоплення (більше трьох діб). Соя — рослина короткого дня. Тривалість вегетаційного періоду залежно від сорту й району вирощування коливається від 90 – 100 до 150 – 170 днів. В Україні районовані сорти дозрівають за 115 – 140 днів. У розвитку сої виділяють три періоди: перший (І – ІІ етапи органогенезу) — формування вегетативних органів (коренів, стебел, листя); другий (ІІІ – VІІІ етапи) — утворення генеративних органів і третій (ІХ – ХІІ етапи) — дозрівання плодів і насіння.
Ботанічний рід сої Glycine об’єднує більш як 40 видів, з яких половина росте в країнах тропічної Африки. Виробниче значення і поширення має вид сої культурної G. hispida L., у якого є 6 підвидів. В Україні поширений слов’янський підвид — ssp. Slovonica Kov. Ef Pinz. Культурна соя — це однорічна самозапильна трав’яниста рослина з гіллястим стеблом заввишки до 1 м і більше.
Будова рослини
Біологічна класифікація
Домен : ЯдерніЦарство : Рослини
--- : Вищі рослини
--- : Streptophytina
--- : Наземні рослини
--- : Судинні рослини
--- : Euphyllophyta
--- : Насінні
Відділ : Покритонасінні
Клас : Еудікоти
Підклас : Розиди
Порядок : Бобовоцвіті
Родина : бобовi
Підродина : Метеликові
Рід : соя
Вид : Соя культурна
Соя культурна - сорти
При наведенні на скорочення, воно розшифровується
Назва сорту | Організації | Рік | Напрям | Група стигл. | Реком. зона | Продуктив. | Урож. | Якість | Стійк. осипання | Стійк. полягання | Стійк. посухи | Стійк. хвороб |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
/Берегиня/ | З: 11131113 - Інформація відсутня | 2000 | зерн | ср | С | |||||||
Єлена | З, П: 345 ВППС, ВП: 1626345 - Національний науковий центр "Інститут землеробства Української академії аграрних наук" (UA) 1626 - Національний науковий центр "Інститут землеробства Національної академії аграрних наук України" (UA) | 2004 | зерн | скс | Л, П, С | сл | ||||||
Іванка | З, ВППС: 345, 432345 - Національний науковий центр "Інститут землеробства Української академії аграрних наук" (UA) 432 - Буковинський інститут агропромислового виробництва Української академії аграрних наук (UA) | 1996 | зерн | ср | Л | сл | ||||||
Ізумрудна | З: 356 ВППС: 1987356 - Кіровоградський інститут агропромислового виробництва Української академії аграрних наук (UA) 1987 - Кіровоградська державна сільськогосподарська дослідна станція Національної академії аграрних наук України (UA) | 1995 | зерн | ср | С | 20-32ц/га | сл | |||||
Іна | З, ВППС, ВП, П: 663, 879, 1210663 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний інститут сої" (UA) 879 - Інститут польовництва та овочівництва, м. Нові Сад (RS) 1210 - ІП "НС СЕМЕ-УКРАЇНА" (UA) | 2008 | зерн | сс | С | сл | висока | висока | середня | висока | ||
Інгуз | З, ВППС: 24302430 - ТОВ "Інститут органічного землеробства" (UA) | 2020 | зерн | сс | С, Л, П | С: 1.59 тон/га Л: 2.32 тон/га П: 2.08 тон/га | сбіл, вл | 8 | 8 | 8 | ||
Ірина | З, ВППС, ВП, П: 663, 879, 1210663 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний інститут сої" (UA) 879 - Інститут польовництва та овочівництва, м. Нові Сад (RS) 1210 - ІП "НС СЕМЕ-УКРАЇНА" (UA) | 2009 | зерн | сс | С | сл | висока | висока | висока | висока | ||
ААЦ Інвест 1605 | З, ВППС, ВП: 25362536 - Канадське Міністерство Сільського Господарства та Продовольства (CA) | 2020 | зерн | рс | П | С: 1.59 тон/га Л: 3 тон/га П: 2.75 тон/га | сбіл, вл | 7-8 | 6-8 | 6-8 | ||
Абака | З, ВППС: 14981498 - Пробстдорфер Заатцухт Гез.м.б.Х. енд КоКГ (AT) | 2021 | зерн | рс | С, Л, П | С: 70.8 кг/м2 Л: 79.7 кг/м2 П: 83.1 кг/м2 | сбіл, вл | 8 | 8-9 | 8-9 | ||
Абеліна | З, ВППС, ВП: 20112011 - ЗААТБАУ ЛІНЦ еГен (AT) | 2016 | зерн | ср | П | С: 9.6 ц/га Л: 20.7 ц/га П: 21.1 ц/га | сл | |||||
Авантюрин | З, ВППС, ВП: 462462 - Білявська Людмила Григорівна (UA) | 2015 | зерн | скс | Л | С: 16,7 ц/га Л: 22,6 ц/га П: 19,8 ц/га | сл | 8,6-9 | 9 | 8-9 | 9 | |
Авріл | З, ВППС: 807807 - Дойче Заатфеределунг АГ (DE) | 2021 | зерн | рс | С, Л, П | С: 68 кг/м2 Л: 89.5 кг/м2 П: 86.1 кг/м2 | сбіл, вл | 8 | 8-9 | 8-9 | ||
Аврора | З, ВППС: 15911591 - Селекційно-генетичний інститут - Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення (UA) | 2019 | зерн | сс | Л, П | 16.1-26.6 ц/га С: 16.1 ц/га Л: 26.6 ц/га П: 21.1 ц/га | сл | 8-9 | 6-9 | 8 | ||
Агат | З: 305, 399305 - Інститут кормів Української академії аграрних наук (UA) 399 - Красноградська дослідна станція Інституту зернового господарства Української академії аграрних наук (UA) | 2000 | зерн | сс | Л, С | висока | сл | висока | висока | |||
Адамос | З, ВППС, ВП: 462, 1426462 - Білявська Людмила Григорівна (UA) 1426 - Фермерське господарство "Грига" (UA) | 2013 | зерн | скс | П, С | 32 ц/га-35 ц/га (висока) | С: 19.9 ц/га Л: 23.3 ц/га П: 19.7 ц/га | сл | 8.2-9.0 | 7.5-8.7 | 7.5-8.7 | висока |
Адельфія | З, ВППС: 20112011 - ЗААТБАУ ЛІНЦ еГен (AT) | 2021 | зерн | рс | С, Л, П | С: 66.7 кг/м2 Л: 95.8 кг/м2 П: 82.6 кг/м2 | сбіл, вл | 8-9 | 8 | 7-9 | ||
Адесса | З, ВППС, ВП: 20112011 - ЗААТБАУ ЛІНЦ еГен (AT) | 2020 | зерн | рс | С, Л, П | С: 1.59 тон/га Л: 3 тон/га П: 2.75 тон/га | сбіл, вл | 8 | 8-9 | 7-8 | ||
Адсой | З, ВППС: 22582258 - П.Х. ПЕТЕРСЕН Заатцухт Лундсгаард ГмбХ (DE) | 2019 | зерн | рс | Л, П | 13.4-27.1 ц/га С: 13.4 ц/га Л: 27.1 ц/га П: 22.2 ц/га | вл | 7-8 | 7-8 | 7-8 | ||
Азимут | З, ВППС: 16691669 - Інститут кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України (UA) | 2019 | зерн | сс | Л | 14.7-23.8 ц/га С: 14.7 ц/га Л: 23.8 ц/га П: 20.8 ц/га | сл | 8 | 8-9 | 8 | ||
Азюра | З, ВППС: 142142 - Семенсес Прогрейн ІНК. (CA) | 2020 | зерн | сс | С, Л, П | С: 1.59 тон/га Л: 2.32 тон/га П: 2.08 тон/га | сбіл, вл | 8 | 8 | 7-8 |
- Тип: насіння
- Репродукція посадкового матеріалу: Супереліта
- Тип: насіння
- Репродукція посадкового матеріалу: Перша
- Тип: насіння
- Репродукція посадкового матеріалу: Друга
Пропозиції
- Тип: насіння
- Репродукція посадкового матеріалу: Супереліта